Блокада кордону: горять терміни валютних розрахунків бізнесу

‍Ксенія Шеїн

керівниця практики Вирішення спорів та напрямку Агробізнес Juscutum

‍

До блокади українських кордонів уже не перший тиждень прикута увага не лише українського бізнесу, а й усієї європейської спільноти. Днями український водії, що вже понад три тижні заблоковані на кордоні з Польщею, оголосили про намір почати голодування. Польським перевізникам, що блокують пропуск українських вантажівок, довелося піти на поступки. Своєю чергою бізнес, якому вдалося вижити під час війни, стикнувся з неочікуваним ворогом – неможливістю експорту та імпорту, що може призвести не тільки до величезних втрат, зумовлених елементарним псуванням товару, а й до штрафних санкцій із боку контрагента за несвоєчасне постачання або оплату товарів (залежно від умов зовнішньо-економічного договору).

Але негативні наслідки можуть очікувати на представників бізнесу й усередині країни. Які питання валютного контролю та нагляду важливо не упустити в цих обставинах і як у таких випадках застосовується форс-мажор, розповіла керівниця практики вирішення спорів та напрямку агробізнесу Juscutum Ксенія Шеїн.

Резидентам ЗЕД варто пам’ятати про дію валютного нагляду в України та необхідність дотримання валютного законодавства, а саме – граничних строків розрахунків за операціями з експорту та постачання товарів за імпортними операціями.

Нагадуємо, що зараз такі граничні строки становлять 180 календарних днів (залежно від виду операції рахується або від дати митного оформлення товару, або від дати здійснення платежу). У разі порушення строків – резиденту нараховується пеня.

Однак такий граничний строк розрахунків може буде зупинено, зокрема, у зв’язку з дією форс-мажорних обставин або ж звернення до суду (комерційного арбітражу) з позовом про стягнення заборгованості. Нижче про кожен із цих варіантів окремо.

Несвоєчасне постачання товарів

Очевидно, що через блокаду кордонів, строки постачання товарів можуть бути порушені. Це може призвести до порушення не тільки умов договору, а й валютного законодавства та, відповідно, застосування штрафних санкцій до таких «порушників». Проте якщо в разі застосування санкцій за договорами сторони можуть вирішити все мирним шляхом, змінивши умови договору, то у випадку валютного нагляду можуть виникнути труднощі з доведення резидентом неможливості дотримання ним валютного законодавства через наявність форс-мажорних обставин – блокаду кордонів.

Відповідно до норм податкового кодексу (п. 112.1, п. 112.7, ст. 112 ПК України) особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в діянні (дії або бездіяльності) вини.

Отже, у випадку порушення граничних строків постачання товарів, ми би радили подати до банку сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини. Найімовірніше, банк не візьме цей сертифікат до уваги та все ж таки передасть інформацію про порушення таких строків до податкових органів, що призведе до нарахування штрафних санкцій. Проте в цьому разі будуть всі шанси оскаржити таке протиправне повідомлення-рішення та довести той факт, що блокада українських кордонів напряму вплинула на можливість виконання вимог валютного законодавства, а виконання зобов’язань щодо постачання за зовнішньоекономічним контрактом у встановлений граничний строк стало неможливим за відсутності вини продавця.

Судова практика і цього приводу вже доволі сформована, щоправда підставами несвоєчасного отримання в таких справах була не блокада кордонів, а неможливість прийняття вантажів портами України через військовий стан. У таких спорах, окрім сертифікатів ТПП на підтвердження неможливості своєчасного отримання товарів, до суду також надавалися листи компаній-перевізників. Тому, якщо ви зіткнетеся з такими протиправними діями податкових органів, що є дуже ймовірним, у вас будуть доволі непогані шанси на перемогу, але потрібно заздалегідь підготувати доказову базу.

Несвоєчасна оплата товару

Частинами 6 та 7 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» передбачені випадки, коли зупиняється перебіг встановленого строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Окрім виникнення форс-мажорних обставин, цією статтею передбачена можливість зупинення перебігу таких строків  у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання ним строку, передбаченого контрактом або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк.

Здавалося б, подали позов до несумлінного контрагента та спимо спокійно, забуваючи про валютний нагляд.  Але на практиці у банків є свої «внутрішні правила», на підставі яких вони подають відповідні статистичні звіти до НБУ щодо дотримання / порушення граничних строків розрахунків за операціями з експортом та імпортом товарів.

Зокрема, банки подають до НБУ файл «36Х. Дані про дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів». Правилами формування показників, що подаються в цьому файлі, визначено обов’язок банку передати інформацію про заборгованість такого резидента, якщо резидент протягом шести місяців із дати прийняття судом позовної заяви не надасть до банку судового рішення.

Отже, навіть якщо вами буде подано позов до національного або іноземного суду (комерційного арбітражу), але він не буде розглянутий протягом шести місяців, існує висока вірогідність нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків розрахунків.

Хороша новина полягає у тому, що суди займають сторону бізнесу й скасовують такі протиправні рішення. У деяких випадках суди ставали за представників бізнесу, навіть коли такий позов про стягнення заборгованості подавався вже після спливу граничних строків розрахунків. У цих випадках підприємства, які розташовувалися в районах активних бойових дій, отримували сертифікати ТПП про форс-мажорні обставини для обґрунтування несвоєчасного подання таких позовних вимог, і суди приймали такі доводи.

Підсумовуючи вищенаведене, радимо готуватися до ймовірних майбутніх спорів із суб’єктами валютного нагляду та  готувати доказову базу заздалегідь. Перш за все необхідно отримати сертифікат ТПП України, сертифікат / довідку від уповноваженого органу країни, де розташовується контрагент або знаходиться вантаж, лист перевізника про неможливість виконати постачання та по змозі укласти додаткову угоду про продовження розрахунків / строків постачання як додаткове підтвердження згоди сторін із наявністю форс-мажорних обставин.

‍

Джерело: Mind