Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для оцінки конкретної ситуації — зверніться до юриста.
IT-компанія у фінтех може виходити на закордонні ринки без банківської або платіжної ліцензії — якщо вона постачає технологію, а не надає фінансові послуги кінцевому клієнту. Ключова умова: регульований партнер (банк, EMI, платіжна установа) бере на себе всі фінансові зобов'язання. Але «технологічний щит» не захищає від DORA, GDPR, AML/KYC-обов'язків і відповідальності за якість продукту. Модель працює — але потребує чіткої структури, правильно укладених контрактів і юридичного супроводу з першого дня.
Фінансова ліцензія потрібна тому, хто надає фінансові послуги кінцевому клієнту. Якщо IT-компанія постачає технологію регульованій установі — вона не є фінансовим провайдером за юрисдикційним визначенням більшості країн.
Регуляторне навантаження у фінтех визначається функцією, а не назвою компанії. Ключове питання для будь-якого регулятора:
«Хто фактично зберігає, переміщує або розпоряджається грошима клієнта?»
Якщо відповідь — ліцензований банк або платіжна установа, а IT-компанія лише надає їм програмне забезпечення, інтерфейс або аналітику — ліцензія IT-компанії не вимагається. Це відоме в галузі як модель "технологічного провайдера" або BaaS (Banking-as-a-Service) з позиції вендора.
Найвідоміший кейс в Україні — Fintech Band (нині Fintech-IT Group), розробник додатку monobank. З самого початку, у 2017 році, компанія позиціонувала себе як IT-компанію, що розробляє банківський продукт для Universal Bank. Банківська ліцензія — у Universal Bank. Фінансова відповідальність, KYC/AML, зберігання коштів — у Universal Bank. Fintech-IT Group надає технологію, UX і операційну модель.
Результат: станом на жовтень 2025 року Fintech-IT Group оцінена понад $1 млрд (перший фінтех-юнікорн України) — як IT-компанія, а не банк. Близько 90% виручки холдингу формує FintechBand — технологічний оператор monobank.
Водночас спроба самостійного виходу на ринок Великої Британії (проєкт Koto) зіткнулася з необхідністю отримати фінансову ліцензію FCA — і проєкт був призупинений.
Висновок: модель «IT-компанія + регульований партнер» дозволяє масштабуватися без власної ліцензії. Але самостійна операція на regulated ринку без партнера = ліцензування обов'язкове.
Суть: IT-компанія розробляє або постачає готове рішення (мобільний банк, платіжний модуль, скоринг, KYC-систему) — банк або EMI використовує його під власним брендом.
Юридична позиція IT-компанії: постачальник програмного забезпечення (SaaS або Source Code License). Договір — IT-сервісний або ліцензійний. Фінансова відповідальність перед клієнтами — виключно у партнера.
Приклади глобальні: SDK.finance, DashDevs Fintech Core, Solaris (діє як «банківська технологічна компанія з ліцензією» для партнерів, що не мають власної). Перед отриманням власної ліцензії, N26 використовував white-label інфраструктуру Wirecard Bank.
Плюси:
Ризики:
Суть: фінтех-компанія підключається до BaaS-платформи (Solaris, Clearbank, Stripe Treasury, Unit тощо), яка має ліцензію і надає API-доступ до банківської інфраструктури. IT-компанія будує споживчий продукт поверх.
Юридична позиція: дистрибутор або агент ліцензованої установи. Кінцевий продукт — «powered by [BaaS partner]».
Практично: такі компанії, як Solaris (Берлін, банківська ліцензія), дозволяють партнерам розробляти і продавати банківські продукти клієнтам — без отримання власної ліцензії партнером.
Плюси:
Ризики:
Суть: IT-компанія продає технологічний продукт (скоринг, fraud detection, KYC/AML-система, core banking software, регуляторна звітність) безпосередньо банкам, страховим компаніям, платіжним установам.
Юридична позиція: чистий технологічний постачальник (ICT third-party service provider). Фінансові послуги не надаються взагалі — ні прямо, ні опосередковано кінцевому клієнту.
Приклади: RegTech-компанії (ComplyAdvantage, Fenergo), core banking постачальники, AI-аналітика для банків.
Плюси:
Ризики:
Незалежно від обраної моделі, власна фінансова ліцензія потрібна, якщо IT-компанія:
Функція
Ліцензія
Зберігає кошти клієнтів
Банківська або EMI
Здійснює платіжні операції від свого імені
Payment Institution (PI) або EMI
Видає електронні гроші
EMI license
Надає інвестиційні послуги
MiFID II authorization
Обмінює або зберігає крипто
CASP / VASP (MiCA, з 2025 р.)
Кредитує кінцевих клієнтів
Consumer credit license
Критерій перекласифікації: якщо регулятор встановить, що IT-компанія фактично контролює фінансовий продукт, визначає умови для клієнтів або несе реальний фінансовий ризик — вона може бути перекласифікована з «технологічного вендора» у «фінансову установу» з усіма наслідками.
З набуттям чинності DORA (EU Regulation 2022/2554) будь-яка IT-компанія, що постачає ICT-послуги фінансовим установам ЄС, потрапляє під регуляторний периметр — навіть якщо сама не є банком чи фінтехом.
DORA охоплює: хмарні провайдери, розробники ПЗ, SaaS-платформи, аналітичні сервіси, IT-консалтинг — якщо вони обслуговують banks, insurance companies, payment institutions, crypto-asset service providers у ЄС.
Якщо ваш клієнт — банк або платіжна установа в ЄС, ваш контракт має включати:
Якщо ESAs (EBA/ESMA/EIOPA) визнають вас «critical ICT third-party provider» (CTPP) — ви зобов'язані встановити присутність в ЄС протягом 12 місяців і підпорядкуватися прямому нагляду з боку ESA.
Станом на листопад 2025 р. перший список CTPP включає 19 провайдерів (AWS, Microsoft Azure, Google Cloud та ін.). Українські IT-компанії масштабу Fintech-IT Group поки не в списку, але ризик зростає разом з обсягом контрактів.
Регуляція
Кого стосується
Ключова вимога для IT-вендора
DORA (2025)
ICT-провайдери EU financial entities
Contacutally compliant contracts, incident reporting, audit readiness
GDPR
Будь-яка обробка персональних даних EU residents
DPA з клієнтом, Data Processing Agreement, transfer mechanisms
PSD2 / PSD3
Payment services
Не стосується чистого IT-вендора, але стосується агентів PI/EMI
MiCA (2025)
Crypto-asset services
CASP license для крипто-послуг; IT-вендори — DORA scope
AMLD (6th)
Фінансові установи та агенти
AML policy може поширюватися на IT-компанії в ролі агентів
AI Act (2025)
Системи AI у фінансових рішеннях
High-risk classification для credit scoring AI; transparency obligations
Якщо відповідь «ні» — рухайтесь далі. Якщо «так» хоч на одне — стоп: потрібна ліцензія або реструктуризація.
Визначте:
Пріоритети для українських компаній:
Сценарій А: регулятор встановлює, що IT-компанія фактично контролює продукт, призначає тарифи, управляє лімітами. Банк-партнер — номінальний. Результат: enforcement action, зупинення діяльності, штрафи.
Контроль: чітке розмежування функцій у контракті, реальний операційний контроль залишається у банку-партнері.
Сценарій Б: банк-партнер втрачає ліцензію або банкрутує (кейс Synapse у США, 2024 — тисячі клієнтів залишилися без доступу до коштів). IT-компанія зупиняє роботу одночасно.
Контроль: exit strategy у контракті, мультипартнерська модель, contractual protections.
Сценарій В: EU financial entity включає IT-компанію в Register of ICT third-party providers і виявляє відсутність audit rights, exit strategy або incident notification в контракті. Банк зобов'язаний розірвати договір.
Контроль: DORA-compliant contract від початку, не після enforcement.
Сценарій Г: банк-партнер або регулятор вимагають доступу до вихідного коду або алгоритмів. IT-компанія не захистила IP завчасно.
Контроль: source code escrow, IP licensing (не передача), confidentiality carve-outs у контракті.
Сценарій Д: IT-компанія є middleware-провайдером, обробляє дані транзакцій. Регулятор стверджує, що компанія «знала або мала знати» про підозрілу діяльність і не повідомила.
Контроль: чіткий contractual disclaimer щодо AML-відповідальності, SAR (Suspicious Activity Report) obligations — лише на стороні регульованого партнера.
❌ Помилка 1: «Ми технологічна компанія, нас це не стосується»
Стосується — якщо ваш клієнт є EU financial entity. DORA застосовується незалежно від того, де базується IT-провайдер.
❌ Помилка 2: Копіювати локальний IT-договір для іноземного ринку
Стандартний IT-контракт не містить DORA-клаузул, GDPR DPA, exit strategy, audit rights. Його не приймуть серйозні партнери в ЄС або Великій Британії.
❌ Помилка 3: Недооцінити вимоги банку-партнера
Банки-партнери (особливо у США) після 2023–2024 рр. вимагають від IT-партнерів дотримання суворіших AML/KYC-стандартів, ніж це юридично обов'язково для нефінансових компаній.
❌ Помилка 4: Запустити — потім регулювати
Стратегія «launch first, comply later» більше не працює. Регулятори у ЄС та США активно використовують enforcement на etапі продукту, а не після скарг клієнтів.
❌ Помилка 5: Ігнорувати корпоративну структуру
Відсутність правильної holding structure для акумуляції іноземних доходів від royalties/SaaS → нееффективне оподаткування і потенційні трансфертні ризики.
❌ Помилка 6: Один партнер = безпека
Якщо бізнес-модель повністю залежить від однієї ліцензії одного партнера — це концентраційний ризик, що може обнулити всю компанію.
1. Чи може українська IT-компанія постачати BaaS-продукт в ЄС без ліцензії?
Так, якщо компанія є технологічним вендором, а не надавачем фінансових послуг. Кінцева відповідальність перед регулятором — у ліцензованого партнера. Але контракт має відповідати вимогам DORA, а компанія — готуватися до ICT third-party audits.
2. Що таке BaaS і чому він дозволяє обійтися без ліцензії?
BaaS (Banking-as-a-Service) — модель, де ліцензована установа надає API-доступ до своєї банківської інфраструктури. Партнер (IT-компанія) будує продукт поверх, але кошти клієнтів тримає ліцензований банк. IT-компанія не зберігає і не переміщує кошти — ліцензія не потрібна.
3. Чи стосується DORA Ukrainian IT-компаній?
Так — якщо вони постачають ICT-послуги фінансовим установам в ЄС, незалежно від місця реєстрації постачальника. DORA має екстериторіальне застосування щодо ICT-провайдерів, що обслуговують EU financial entities.
4. Як Mono (Fintech-IT Group) працює без банківської ліцензії?
Fintech-IT Group — розробник технологічної платформи. Банківська ліцензія — у Universal Bank, партнера по контракту. Fintech-IT Group отримує дохід як постачальник IT-сервісів, а не як банк. При виході на ринок Великої Британії (Koto) — власна ліцензія FCA вже була необхідна.
5. Яка мінімальна структура потрібна для B2B SaaS у ЄС?
Щонайменше: DORA-compliant контракт, GDPR Data Processing Agreement, AML-policy (на вимогу клієнта), incident notification procedure. Бажано: legal entity в ЄС для спрощення договірних відносин і local compliance representation.
6. Де найлегше отримати EMI-ліцензію в ЄС, якщо вона таки потрібна?
Литва (Bank of Lithuania), Естонія, Ірландія — традиційно найбільш відкриті юрисдикції для фінтех-ліцензування. Литовська EMI-ліцензія дає пасспортинг на всі країни ЄС. Термін — від 6 до 12 місяців.
7. Чи є ризик, що регулятор перекваліфікує IT-компанію у платіжну установу?
Так. Якщо IT-компанія фактично контролює умови фінансового продукту для кінцевих користувачів, визначає ліміти, тарифи або управляє клієнтськими рахунками — регулятор може застосувати substance over form і визнати її де-факто платіжною установою.
8. Чи може Ukrainian IT-компанія отримати DORA-статус критичного провайдера?
Теоретично — так, якщо масштаб послуг для EU financial entities стає системно значущим. Перший список CTPP (листопад 2025) включає 19 глобальних провайдерів. Для mid-size Ukrainian компаній цей ризик поки низький, але зростає з масштабом.
Вихід фінтех IT-компанії на закордонний regulated ринок без власної ліцензії — цілком легальна і доведена стратегія, реалізована такими гравцями, як Fintech-IT Group (Monobank), Solaris, SDK.finance та десятками інших. Ключові умови:
Модель «IT-компанія + регульований партнер» — це не уникнення регуляції. Це правильний розподіл регуляторних ролей між учасниками ринку. І він потребує такого ж серйозного юридичного супроводу, як і пряме ліцензування.
Juscutum супроводжує фінтех-компанії у:
→ Отримати консультацію фінтех-юриста Juscutum
Juscutum — юридична компанія з практикою структурування фінтех-компаній, IT-бізнесу та регульованих ринків.