З розвитком криптоіндустрії у світі все більше блокчейн- та криптопроектів зʼявляється в Україні.

У 2022 році Україна посіла третє місце у світі з використання криптовалюти, а два українських проекти входять в топ-15 криптопроєктів за окупністю інвестицій. До того ж усе більше компаній з цієї сфери відкривають R&D-офіси в Україні та наймають саме українських інженерів. Привабливості додає і спеціальний податковий та правовий режим «Дія City», який було запущено в Україні за два тижні до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Завдяки такому режиму можливо структурувати ІТ-бізнес в Україні, зокрема криптобізнес, з одним з найнижчих податкових навантажень у світі.

У зв’язку з тим, що бізнес та команди стають все більше децентралізованими та розкиданими по всьому світу, постає питання можливості виплати винагороди у валюті, яку можливо використовувати в будь-якій країні, — криптовалюті.

Обіг криптовалюти в Україні й досі до кінця не врегульовано, а єдине визначення, під яке підпадає криптовалюта, — це віртуальний актив у розумінні закону, що регулює фінансовий моніторинг (AML та KYC). Попри це, отримати криптовалюту за свою працю в Україні можливо. Нижче розберемося, як і в яких випадках.

Виплата винагороди ФОП та GIG-спеціалістам

Більша частина розробників зазвичай оформлюються як фізичні особи-підприємці (ФОП) або GIG-спеціалісти, якщо замовником послуг/робіт є резидент «Дія City».

Відносини з цими категоріями спеціалістів, на відміну від працевлаштування за трудовим законодавством, регулюються Цивільним та Господарським кодексами. На противагу класичним трудовим відносинам таке регулювання додає гнучкості моделі співпраці з ФОПами або GIG-спеціалістами, оскільки вказані нормативно-правові акти встановлюють такий вид правочину як міна (він же бартер). За таким правочином кожна зі сторін зобов’язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший. Обмін майна за такої умови може бути здійснений на роботи або послуги.

Тобто законодавство дозволяє укласти цивільно-правовий договір, яким і є договір з ФОПом або GIG-спеціалістом, за яким компанія може в обмін на криптовалюту отримати послуги від розробника або будь-якої іншої особи.

До речі, саме у такий спосіб було проведено першу в Україні угоду з продажу нерухомого майна за криптовалюту. Вартість квартири складала $60 000 (близько 212,5 ETH). За угодою, яку супроводжувала наша компанія, власник квартири здійснив її обмін на суму в криптовалюті за допомогою смарт-контракту на платформі Propy.

Але є але

17 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про віртуальні активи», який визначає статус криптовалюти та, на жаль, забороняє використовувати криптовалюту як платіжний засіб або засіб обміну на інші товари чи послуги.

Однак діяти цей закон почне після прийняття відповідних змін до Податкового кодексу в частині оподаткування віртуальних активів. Коли такі зміни будуть прийняті, сказати важко. Проте очевидно, що зараз на порядку денному законодавців постають більш нагальні проблеми. Тому допоки такими механізмами користуватися можливо.

Щодо GIG-контрактів також є певні нюанси. Закон, що регулює особливий правовий режим «Дія City», встановлює, що GIG-контракт має бути оплатним. А як ми памʼятаємо, єдиним законним платіжним засобом на території України є гривня або іноземна валюта за ЗЕД та деякими іншими видами контрактів. Криптовалюта ж такого статусу не має. Тобто послуги за GIG-контрактом не можуть бути предметом міни (бартеру).

Хоча ця обставина не забороняє GIG-спеціалісту укласти окремий контракт на послуги в обмін на криптовалюту, але до доходу за таким контрактом (тобто до криптовалюти) неможливо буде застосувати знижену податкову ставку.

Виплата заробітної плати у криптовалюті

Трудове законодавство — більш консервативне та не таке гнучке, як цивільно-правові відносини, і тому з виплатою заробітної плати у крипті все значно складніше. Закон України «Про оплату праці» передбачає, що заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України.

І лише, як виняток, за умови укладення колективного договору в ньому може бути передбачена часткова виплата заробітної плати натурою (не те що ви подумали) у розмірі, що не перевищує 30% нарахованої заробітної плати за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата є звичайною або бажаною для працівників. Тому теоретично виплата заробітної плати у криптовалюті може підпадати під таку норму законодавства.

Але є але

У законодавстві відсутнє визначення чи перелік галузей або професій, де така виплата є звичайною або бажаною для працівників. Однак враховуючи, що наше трудове законодавство є спадщиною Радянського Союзу, то застосування такого механізму було доречним на промислових підприємствах або у сфері сільського господарства.

Єдиним документом, який дає відповідь на це питання, є лист Міністерства праці та соціальної політики України від 21 грудня 2001 р. № 18-1249. У ньому зазначається, що практика застосування виплати заробітної плати в натуральній формі свідчить, що вона є характерною в основному для сільського, лісового та рибного господарства через збитковість більшості підприємств цих галузей, недостатність обігових коштів, кризу платежів тощо.

Отже, на нашу думку, така норма законодавства обмежує можливість виплати заробітної плати у криптовалюті. До того ж суттєвим є й обмеження щодо розміру частки заробітної плати, яку працівник може отримати у фіатних коштах. Навіть якщо державні органи й дозволять виплату заробітної плати натурою у блокчейн- або криптосферах, розмір виплати у криптовалюті не зможе перевищувати 30% від загального розміру заробітної плати.

Висновок

Отже, допоки остаточно невідоме майбутнє криптовалюти та блокчейн-технології в Україні, але точно можна сказати, що їх використання можливе. Головним є правильне використання механізмів законодавства, що існує сьогодні. Також ми зазвичай радимо отримувати роз’яснення державних органів щодо кожної конкретної транзакції. Хоч такі роз’яснення не є нормативно-правовими актами, але вони дають зрозуміти, як регулятори дивляться на ті чи інші ситуації, що прямо не регулюються чинним законодавством.

Автор: Дмитро Палющенко, керівник практики Cупроводу бізнесу Juscutum

Джерело: AIN.UA

8.2.2024
Податкове право
Власникам КІК приготуватися: термін подання звітності наближається.
Читати
26.1.2024
Лідери Juscutum увійшли до ТОП-100 юристів України 2023
Читати
25.1.2024
Артем Афян увійшов до переліку найкращих юристів світу за версією рейтингу Who’s Who Legal: Data 2024
Читати
16.1.2024
Juscutum приєднався до Глобального договору ООН в Україні
Читати
21.12.2023
Технології та інвестиції
Приватна пропозиція токенів: юридичний погляд
Читати
14.12.2023
Технології та інвестиції
Штучний Інтелект та авторське право: що врахувати юристу?
Читати
14.12.2023
Супровід бізнесу
Ризики для бізнесу за недотримання санкційного законодавства в Україні
Читати
13.12.2023
Кримінальне право та безпека бізнесу
Як захиститися від викрадення криптовалют: поради від Juscutum
Читати
6.12.2023
Вирішення спорів
Агробізнес
Пом'якшення валютних обмежень: 5 змін від НБУ
Читати
Всі новини