Оновлено: 2 жовтня 2026. Автор: Петро Білик, партнер практики Технологій та інвестицій Juscutum.

Дозвіл на експорт військових технологій в Україні видає Державна служба експортного контролю (Держекспортконтроль). У 2026 році діють два треки розгляду заяви: стандартний до 90 календарних днів і спрощений (Fast Track) до 30 календарних днів. Спрощений трек застосовується до поставок у держави, з якими Україна уклала угоди у форматі Drone Deal, і лише для товарів, які не входять до переліку критичних. Експортувати можуть виробники й власники прав на технології, які виконують державні оборонні контракти та/або включені до відповідного реєстру. Окремі спеціальні повноваження на експорт не потрібні. Передача технології, коду чи доступу до неї іноземній особі також вважається експортом.

Що вважається експортом військових технологій

Перша помилка бізнесу — вважати, що експорт дорівнює фізичному вивезенню товару. Для державного експортного контролю експортом є:

• передача продукту й компонентів;
• передача програмного забезпечення;
• передача технічної документації;
• доступ до технології (код, креслення, know-how).

Для MilTech-компанії експорт — це будь-яка передача технології іноземній особі. Тому ризики виникають ще до логістики: на етапі переговорів і демонстрацій.

Коли продукт підпадає під державний експортний контроль

Сценарій 1: продукт у контрольному списку. Якщо він входить до списку товарів військового призначення або подвійного використання (dual-use), експорт можливий лише після отримання дозволу.

Сценарій 2: catch-all. Продукту немає в списку, але контроль застосовується, якщо є потенційне військове використання, чутлива юрисдикція або специфічний кінцевий користувач. Висновок: «не в списку» не означає «можна експортувати без дозволу».

Хто і що може експортувати

За даними порталу Міноборони й ДСЕК, експортувати можуть компанії, які є виробниками товарів або власниками прав на технології та виконують державні оборонні контракти й/або включені до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів.

Можна експортувати:

• готові вироби: озброєння, техніку, безпілотні системи, засоби РЕБ та іншу кодифікована або прийняту на озброєння продукцію (про кодифікацію: Кодифікація озброєння: порядок для виробників);
• товари подвійного використання;
• компоненти й комплектувальні (мінімальної суми контракту немає);
• технології та документацію для виробництва оборонної продукції.

Два треки розгляду заяви у 2026 році

Спрощена процедура проходить у чотири етапи: подання документів до Держекспортконтролю із зазначенням, що заяву треба розглянути за Fast Track; перевірка повноти пакета (до 3 робочих днів); міжвідомче погодження (до 20 днів для Міноборони й до 15 днів для інших органів); остаточне рішення й видача дозволу. Уся процедура триває до 30 днів.

Як отримати дозвіл: п'ять кроків

1. Зареєструйтеся в Держекспортконтролі. Без цього експорт юридично неможливий.
2. Знайдіть іноземного покупця. Контракт укладається напряму, але в ньому мають бути визначені кінцевий користувач, обмеження реекспорту та модель використання.
3. Підготуйте пакет документів. До подання проведіть ідентифікацію й класифікацію продукту: що саме передається (товар, технологія чи IP) і чи підпадає це під контроль. Помилка тут переноситься на всі наступні етапи.
4. Подайте заяву до Держекспортконтролю. Якщо претендуєте на спрощений трек, вкажіть це в заяві.
5. Отримайте дозвіл і виконайте поставку.

Для окремих типів дозволів (наприклад, генерального й відкритого) компанія повинна мати систему внутрішньофірмового експортного контролю: класифікацію продуктів, перевірку контрагентів, контроль доступу до технологій і документування передач.

Скільки коштує дозвіл

За даними порталу Міноборони й ДСЕК, вартість дозволу на експорт становить:

КатегоріяВартістьГотові вироби20%Складові частини товарів військового призначення чи подвійного використання30%Технології військового призначення чи подвійного використання20%Реекспорт товарів, виготовлених за технологіями, переданими іноземним суб'єктам20%

Базу розрахунку відсотків і порядок сплати слід перевіряти на порталі перед підписанням контракту, бо від цього залежить економіка угоди.

Умови й обмеження після дозволу

• Потреби Сил оборони мають пріоритет. За повідомленням Міноборони, експорт дозволяється за умови забезпечення потреб Сил оборони. Виробник може надати гарантію, що виконає і державне оборонне замовлення, і законтрактований експорт. Тоді потреба держави не є підставою для відмови.
• Невиконання зобов'язань перед держзамовниками є підставою для зупинки або скасування дозволу.
• Права інтелектуальної власності. За порядком, який затвердив Кабмін, передача продукції здійснюється без відчуження прав на IP. Докладніше: Захист IP у військових розробках.
• Реекспорт потребує окремого узгодження й сплати за ставкою зі списку вище.
• Повторне звернення. Якщо відмову надано, а державний контракт не укладено протягом 30 календарних днів, заявник може звернутися повторно, і ця сама підстава вдруге не застосовується.
• Після видачі дозволу Держекспортконтроль продовжує контроль міжнародних передач і перевірку кінцевого використання.

Fast Track на практиці

Формально механізм скорочує строк із 90 до 30 днів, але його застосування залежить від переліку критичних товарів і технологій, який має формувати Міноборони. Станом на середину вересня 2026 року, за повідомленнями галузевих об'єднань, яких цитує «Юридична газета», цей перелік ще не оприлюднений. Виконавчий директор Української ради зброярів наприкінці серпня заявляв, що за понад місяць дії спрощеного механізму не видано жодного дозволу. Це означає, що компаніям варто планувати експорт зі стандартним строком, поки практика не підтвердить швидшу процедуру. Докладніше про суть механізму: Fast Track і Drone Deal.

Defence City і експорт

Режим Defence City передбачає додаткові можливості для резидентів, зокрема щодо експортних процедур. Конкретні строки й умови залежать від статусу компанії та типу передачі, тому їх варто звіряти з нормами для резидентів і з порталом експорту. Вимоги до реєстрації та дозволів залишаються.

Де бізнес втрачає угоду ще до подачі заявки

Неправильна класифікація продукту. Компанія думає, що продає продукт, а регулятор бачить передачу технології. Угода блокується.

Передача технології без оцінки ризиків. Типові кейси: доступ до Git, передача креслень, технічні демо. Це вже може бути експорт.

Контракт без критичних положень. Якщо не визначено кінцевого користувача, обмеження реекспорту та модель використання, дозвіл можуть не видати.

Конфлікт структури. IP в одній юрисдикції, R&D в Україні, контракт через іншу компанію: виникає конфлікт між податками, правами й експортним контролем. Див. Юридичне структурування defence-компаній.

Неправильна послідовність дій. Спочатку переговори, потім спроба «узаконити», і угода зривається.

Що дає юридичний супровід експортного контролю

Це не про документи, а про контроль над рішенням. Модель роботи: ризик, класифікація, структура, контракт, дозвіл, виконання. Результат: угода проходить регуляторну перевірку, строки прогнозовані, ризики керовані, компанія готова до інвестора (Залучення інвестицій у DefenceTech).

Коли звертатися до юристів

Найчастіша помилка: звернення після проблеми. Правильний момент: до переговорів, до передачі технології, до підписання контракту. Ключові ризики виникають на етапі структурування угоди.

Часті запитання

Чи потрібен дозвіл, якщо передаю код іноземному підряднику?

Так. Передача програмного забезпечення, доступ до репозиторію або технічної документації вважається міжнародною передачею й підпадає під експортний контроль.

Що таке catch-all принцип?

Правило, за яким контроль застосовується навіть до товарів поза списками, якщо існує ризик військового використання або чутливий кінцевий користувач.

Скільки розглядається заява на дозвіл?

До 90 календарних днів за стандартною процедурою й до 30 календарних днів за спрощеною (Fast Track) для країн Drone Deal і товарів поза переліком критичних.

Хто може подати заявку на експорт?

Виробники товарів і власники прав на технології, які виконують державні оборонні контракти та/або включені до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів. Окремі спеціальні повноваження на експорт не потрібні.

Скільки коштує дозвіл на експорт?

За даними порталу Міноборони й ДСЕК: 20% для готових виробів, 30% для складових частин, 20% для технологій і 20% для реекспорту.

Чи передаються права на IP під час експорту?

Ні. За порядком, який затвердив Кабмін, передача здійснюється без відчуження прав інтелектуальної власності.

Яка відповідальність за порушення експортного контролю?

Передбачена ст. 333 ККУ, зокрема персональна кримінальна відповідальність для керівництва.

Джерела

• Експорт оборонної продукції (Міноборони та Держекспортконтроль)
• Як отримати дозвіл на експорт за процедурою Fast Track (РНБО, 23.07.2026)
• 30 днів для розгляду заявок на експорт оборонних технологій (LexInform)
• Експорт зброї та технологій за новою процедурою: Fast Track чи Slow Motion (Юридична газета)

Потрібен супровід експорту або аудит експортної готовності? Дивіться юридичний супровід DefenceTech-компаній.