Оновлено: 2 жовтня 2026. Автор: Петро Білик, партнер практики Технологій та інвестицій Juscutum.
Дозвіл на експорт військових технологій в Україні видає Державна служба експортного контролю (Держекспортконтроль). У 2026 році діють два треки розгляду заяви: стандартний до 90 календарних днів і спрощений (Fast Track) до 30 календарних днів. Спрощений трек застосовується до поставок у держави, з якими Україна уклала угоди у форматі Drone Deal, і лише для товарів, які не входять до переліку критичних. Експортувати можуть виробники й власники прав на технології, які виконують державні оборонні контракти та/або включені до відповідного реєстру. Окремі спеціальні повноваження на експорт не потрібні. Передача технології, коду чи доступу до неї іноземній особі також вважається експортом.
Перша помилка бізнесу — вважати, що експорт дорівнює фізичному вивезенню товару. Для державного експортного контролю експортом є:
Для MilTech-компанії експорт — це будь-яка передача технології іноземній особі. Тому ризики виникають ще до логістики: на етапі переговорів і демонстрацій.
Сценарій 1: продукт у контрольному списку. Якщо він входить до списку товарів військового призначення або подвійного використання (dual-use), експорт можливий лише після отримання дозволу.
Сценарій 2: catch-all. Продукту немає в списку, але контроль застосовується, якщо є потенційне військове використання, чутлива юрисдикція або специфічний кінцевий користувач. Висновок: «не в списку» не означає «можна експортувати без дозволу».
За даними порталу Міноборони й ДСЕК, експортувати можуть компанії, які є виробниками товарів або власниками прав на технології та виконують державні оборонні контракти й/або включені до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів.
Можна експортувати:
Спрощена процедура проходить у чотири етапи: подання документів до Держекспортконтролю із зазначенням, що заяву треба розглянути за Fast Track; перевірка повноти пакета (до 3 робочих днів); міжвідомче погодження (до 20 днів для Міноборони й до 15 днів для інших органів); остаточне рішення й видача дозволу. Уся процедура триває до 30 днів.
Для окремих типів дозволів (наприклад, генерального й відкритого) компанія повинна мати систему внутрішньофірмового експортного контролю: класифікацію продуктів, перевірку контрагентів, контроль доступу до технологій і документування передач.
За даними порталу Міноборони й ДСЕК, вартість дозволу на експорт становить:
КатегоріяВартістьГотові вироби20%Складові частини товарів військового призначення чи подвійного використання30%Технології військового призначення чи подвійного використання20%Реекспорт товарів, виготовлених за технологіями, переданими іноземним суб'єктам20%
Базу розрахунку відсотків і порядок сплати слід перевіряти на порталі перед підписанням контракту, бо від цього залежить економіка угоди.
Формально механізм скорочує строк із 90 до 30 днів, але його застосування залежить від переліку критичних товарів і технологій, який має формувати Міноборони. Станом на середину вересня 2026 року, за повідомленнями галузевих об'єднань, яких цитує «Юридична газета», цей перелік ще не оприлюднений. Виконавчий директор Української ради зброярів наприкінці серпня заявляв, що за понад місяць дії спрощеного механізму не видано жодного дозволу. Це означає, що компаніям варто планувати експорт зі стандартним строком, поки практика не підтвердить швидшу процедуру. Докладніше про суть механізму: Fast Track і Drone Deal.
Режим Defence City передбачає додаткові можливості для резидентів, зокрема щодо експортних процедур. Конкретні строки й умови залежать від статусу компанії та типу передачі, тому їх варто звіряти з нормами для резидентів і з порталом експорту. Вимоги до реєстрації та дозволів залишаються.
Неправильна класифікація продукту. Компанія думає, що продає продукт, а регулятор бачить передачу технології. Угода блокується.
Передача технології без оцінки ризиків. Типові кейси: доступ до Git, передача креслень, технічні демо. Це вже може бути експорт.
Контракт без критичних положень. Якщо не визначено кінцевого користувача, обмеження реекспорту та модель використання, дозвіл можуть не видати.
Конфлікт структури. IP в одній юрисдикції, R&D в Україні, контракт через іншу компанію: виникає конфлікт між податками, правами й експортним контролем. Див. Юридичне структурування defence-компаній.
Неправильна послідовність дій. Спочатку переговори, потім спроба «узаконити», і угода зривається.
Це не про документи, а про контроль над рішенням. Модель роботи: ризик, класифікація, структура, контракт, дозвіл, виконання. Результат: угода проходить регуляторну перевірку, строки прогнозовані, ризики керовані, компанія готова до інвестора (Залучення інвестицій у DefenceTech).
Найчастіша помилка: звернення після проблеми. Правильний момент: до переговорів, до передачі технології, до підписання контракту. Ключові ризики виникають на етапі структурування угоди.
Так. Передача програмного забезпечення, доступ до репозиторію або технічної документації вважається міжнародною передачею й підпадає під експортний контроль.
Правило, за яким контроль застосовується навіть до товарів поза списками, якщо існує ризик військового використання або чутливий кінцевий користувач.
До 90 календарних днів за стандартною процедурою й до 30 календарних днів за спрощеною (Fast Track) для країн Drone Deal і товарів поза переліком критичних.
Виробники товарів і власники прав на технології, які виконують державні оборонні контракти та/або включені до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів. Окремі спеціальні повноваження на експорт не потрібні.
За даними порталу Міноборони й ДСЕК: 20% для готових виробів, 30% для складових частин, 20% для технологій і 20% для реекспорту.
Ні. За порядком, який затвердив Кабмін, передача здійснюється без відчуження прав інтелектуальної власності.
Передбачена ст. 333 ККУ, зокрема персональна кримінальна відповідальність для керівництва.
Потрібен супровід експорту або аудит експортної готовності? Дивіться юридичний супровід DefenceTech-компаній.