Темпи діджиталізації невпинні. Наше життя поступово перетікає в цифрову реальність, усі процеси автоматизуються та спрощуються — і судова система не виняток. І хоча українські реалії не вирізняються швидким рівнем адаптування до викликів часу, однак справа зрушила з «мертвої точки», що не може не радувати юридичну спільноту.


«Суд у смартфоні», анонсований Президентом України, був цілковито підтриманий народними обранцями. 1 червня 2021 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування». Як відомо, цей законопроєкт доповнить Кримінальний процесуальний кодекс України положеннями, якими закріплено правові основи використання інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування в діяльності учасників кримінального провадження.

Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування взаємодіятиме з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді, а також зможе взаємодіяти з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами у випадках, передбачених законом.
Однак, попри те, що всі давно очікували введення електронного суду, скептики все ж вказують на те, що одного такого рішення мало. У першу чергу, потрібне надзвичайно потужне програмне забезпечення та й цілковите переоснащення судів, переформатування роботи працівників суду. І одразу це зробити не вдасться, а поступово — може спричинити багато «підводних каменів».

Петро Білик, директор з інновацій Juscutum розповів як оцінюють введення в Україні електронного суду, які перспективи і можливі ризики в цьому вбачають.

Маніфест «Нового електронного суду»


Електронний суд працює вже з кінця 2019 року, проте суди десь у 20 % випадків відмовляли в прийнятті документів через електронний суд з формальних причин, посилаючись на те, що ДСА 1 березня 2019 року відкликала своє оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС, тому ЄСІТС де-факто працює, а де-юре положення про її застосування не діяли до цього часу.

Причина такої різної практики — у відсутності належного навчання суддів, належного фінансування з боку держави, застарілому програмному забезпеченні й техніці у судах, людському чиннику. Такі ухвали про залишення позову без руху можна було оскаржити, посилаючись на практику Верховного Суду у справах № 711/6290/19 та № 226/1863/2018, проте адвокатам простіше було не подавати документи через електронний суд, ніж витрачати час.

Електронне судочинство — це вимога часу, а завдання держави — надання сервісу громадянам і забезпечення швидшого доступу до правосуддя. Велика частина інтернет-трафіку проходить саме через смартфони. Тому держава активно працює над мобільним LTE інтернетом, електронним підписом через «Дію» та судом у смартфоні. До переваг електронного судочинства можна віднести зменшення часу на подання документів до суду,
на погодження прийнятих процесуальних рішень та розгляду слідчими суддями
клопотань, легкий доступ до матеріалів справи, скорочення витрат сторін у справі, автоматизація підготовки процесуальних документів.

У свою чергу, до ризиків можна віднести можливість незаконного доступу до інформації та видалення її, забезпечення інформаційної безпеки щодо чутливої, конфіденційної інформації, відсутність матеріально-технічного забезпечення чи навчання у судах, необхідність друку документів для архівного зберігання і для забезпечення учасників процесу, коли це вимагається, невирішені питання, такі як відображення у системі речових доказів.

Підсистема «Електронний суд» уже діє в Україні. Попри свою недосконалість, вона забезпечує право громадян України на звернення до суду за допомогою електронних засобів зв’язку. Ще у 2020 році юридична спільнота, в тому числі АО Juscutum, підтримала маніфест «Нового електронного суду» та запропонувала його ДСА.

Одним із пунктів маніфесту було відкриття API (прикладного програмного інтерфейсу) до електронного суду, який мав би забезпечити створення нових сервісів з доступу до правосуддя та значно пришвидшити розвиток електронного суду без витрачання коштів з бюджету.

Проте ДСА озвучила надто високу ціну з доступу до таких АPI, не розуміючи, які переваги це могло б принести. Щоб створити «якісний суд у смартфоні», необхідна комунікація між усіма учасниками електронного судочинства, а також спільнотою Legal Tech, яка займається впровадженням сучасних інформаційних технологій у праві.

Джерело: "Судовий вісник"

8.2.2024
Податкове право
Власникам КІК приготуватися: термін подання звітності наближається.
Читати
26.1.2024
Лідери Juscutum увійшли до ТОП-100 юристів України 2023
Читати
25.1.2024
Артем Афян увійшов до переліку найкращих юристів світу за версією рейтингу Who’s Who Legal: Data 2024
Читати
16.1.2024
Juscutum приєднався до Глобального договору ООН в Україні
Читати
21.12.2023
Технології та інвестиції
Приватна пропозиція токенів: юридичний погляд
Читати
14.12.2023
Технології та інвестиції
Штучний Інтелект та авторське право: що врахувати юристу?
Читати
14.12.2023
Супровід бізнесу
Ризики для бізнесу за недотримання санкційного законодавства в Україні
Читати
13.12.2023
Кримінальне право та безпека бізнесу
Як захиститися від викрадення криптовалют: поради від Juscutum
Читати
6.12.2023
Вирішення спорів
Агробізнес
Пом'якшення валютних обмежень: 5 змін від НБУ
Читати
Всі новини