За останніми даними "KSE Institute", збитки інфраструктурі України складають вже понад 144 мільярди доларів.

При цьому, іноземні партнери України після початку великої війни заморозили понад 500 мільярдів доларів російських активів.

Це і золотовалютний резерв, і зовнішній валютний резерв центрального банку рф, і приватні активи агентів російської федерації (якщо простіше – олігархів).

Точну суму порахувати дуже важко, ближче до неможливого.

Але допоки на міжнародному рівні дискутують "що робити із майном російської федерації та її агентів", все ближчим стає момент, коли це майно із місцезнаходженням в Україні стане об’єктом електронних онлайн-аукціонів.

Основи для конфіскації майна рф та її агентів на користь України

В першу чергу, необхідно розрізняти різні процедури та порядки конфіскації (1) суверенного майна рф та (2) майна підсанкційних осіб.

Конфіскація суверенного майна рф розпочалась із прийняттям ще в березні минулого року закону "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів".

Першим конфіскованим на користь держави майном були корпоративні права та фінансові активи банків.

Потім же був закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб", який врегулював питання конфіскації активів підсанкційних осіб – фізичних та юридичних.

Вже за цим законом конфіскували було майно Євтушенкова, Шелкова, Януковича.

Наразі, за даними ресурсу НАЗК "Війна & Санкції", під санкціями України перебуває 4976 осіб, із яких 2874 – компанії (юридичні особи).

Майно всіх цих осіб – це потенційні активи, які можуть бути конфісковані на користь держави.

Процедура власне стягнення відносно зрозуміла, і скорочено виглядає наступним чином:

  1. Мінекономіки здійснює попередній аналіз та вносить РНБОУ пропозиції щодо запровадження санкції.
  2. РНБО розглядає та вирішує питання застосування санкцій, які потім затверджуються Указом Президента України.
  3. Міністерство юстиції України розшукує власне саме майно та подає позов про застосування санкції — конфіскацію.
  4. Вищий антикорупційний суд протягом 10 днів розглядає позов, і вирішує, яке саме майно конфісковувати, а яке ні.
  5. Майно передається в управління Агентству з розшуку та управління активами (АРМА), ФДМУ, військовим адміністраціям чи іншим органам державної влади.

Як відбуватиметься реалізація майна

Наступне питання – що надалі робити із цим майном.

Згідно з лютневим рішенням Кабінету Міністрів України, суверенне майно рф підлягає реалізації у тому ж порядку, в якому відбувається реалізація об’єктів малої приватизації.

Питання порядку реалізації майна підсанкційних осіб поки не врегульовано, але за різними законодавчими ініціативами – це теж буде процедура малої приватизації.

Об’єкти малої приватизації – це підприємства та майно, вартість яких не перевищує 250 млн грн.

Їх реалізація відбувається виключно через дворівневу електронну систему аукціонів – задля забезпечення та збереження прозорості їх проведення.

Адміністратором електронної торгової системи (ЕТС), в якій проводяться ці аукціони, є "Prozorro.Продажі".

На платформі Prozorro.Продажі реалізується величезна кількість різноманітного майна та/або прав на нього, які належать власне державі або ж контролюються нею. Наприклад, у 2022 році в Україні було оголошено та/або відбулось більше 2 500 аукціонів із продажу об’єктів малої приватизації. А від початку 2023 року вже оголошено та/або проведено більше 100.

Електронні аукціони проводяться не тільки в процедурі малої приватизації. У більшості випадків така реалізація майна та майнових прав (у першу чергу – публічних активів) відбувається через проведення онлайн-аукціонів за такими напрямками:

  • Мала приватизація та в близькому майбутньому – велика приватизація;
  • Оренда державного та комунального майна;
  • Продаж майна боржників (банкрутів);
  • Земельні торги;
  • Відчуження об'єктів державної власності
  • Активи Банків ФГВФО
  • Держгеонадра тощо.

На що треба звертати увагу, купуючи колишнє майно рф та її резидентів

Закон вимагає від організаторів аукціонів публікувати певний перелік інформації про лот, що є обов’язковим. На підставі цієї інформації потенційний покупець і має вирішити, чи брати йому участь в аукціоні.

Серед іншого, має бути внесена така інформація:

  • повне найменування балансоутримувача, якщо він відмінний від організатора
  • інформація про вартість лота
  • інформація про державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна / єдиний майновий комплекс підприємства або стан здійснення такої реєстрації
  • дані про будівлі та земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт, функціональне - використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними
  • умови продажу та/або експлуатації лотів (за наявності).
Але повсякчас виникають ситуації, коли необов’язкова для публікації інформація не потрапляє в опис лоту, але суттєво впливає на саму можливість використання майна із тією метою, з якою його купували.

До прикладу, у 2021 році в Чернівцях міська рада не вказала, що у приміщення, яке продавалось, були інші співвласники. Як результат, переможець аукціону був вимушений захищатись у суді.

Інший випадок — у 2021 році особа придбала майно банкрута, після чого виявилось, що на майно накладені додаткові обтяження, про які не було вказано в описі лоту.

Проаналізувавши матеріали справи, суди дійшли висновку, що організатор вказав всі істотні умови, передбачені законодавством, а тому порушення прав в цій частині відсутні (справа № 5023/10192/11).

Фактично склалась ситуація, коли організатор в цілому виконав вимоги закону, але не вказав дійсно важливу для покупця інформацію про обтяження.

Ще один схожий випадок стався також у 2021 році: ліквідатором ТОВ було замовлено проведення аукціону із продажу квартири, в той час як вона (а) перебувала під арештом, і (б) в реєстрі майнових прав містилась відмітка про право власності за іншою особою.

Аукціон пройшов успішно, і квартира була реалізована одному із учасників аукціону. Тобто покупець фактично придбав майно, яке не належало продавцю, і при цьому ще й було під забороною відчуження.

Звісно ж, за рішенням суду, результати аукціону разом із супровідними документами було визнано недійсними.

Висновок із цих ситуацій досить простий – кожен лот варто перевіряти перед прийняттям рішення про участь в аукціоні.

Особливо якщо мова йде про майно, яке раніше належало рф або комусь із російських олігархів, які можуть так просто зі своїм майном і не попрощатись.

А, отже, юридично все має бути оформлено на 100% коректно. В іншому випадку, судів та спорів уникнути буде важко.

Наразі існують технічні можливості доступу до багатьох реєстрів, через які можна побачити багато інформації, що не обов’язкова для публікації в описі лоту. Зокрема:

  • Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
  • Державний реєстр прав на нерухоме майно
  • Єдиний державний реєстр судових рішень
  • Реєстр платників ПДВ
  • Єдиний реєстр боржників
  • Автоматизована система виконавчого провадження
  • Реєстри зареєстрованих товарних знаків та послуг тощо.


У зв’язку із введеним воєнним станом, вільного доступу до багатьох із цих баз даних немає. Втім, наприклад, особи зі статусом адвоката мають таку можливість, тож для них ця інформація може бути доступною.

Підсумовуючи:

Вже невдовзі перші лоти колишнього майна рф підуть з аукціонів.

А це тисячі об’єктів, які колись працювали, та можуть і надалі приносити користь, але вже новим власникам.

Якщо ви – потенційний учасник електронного аукціону, і турбуєтесь про власні кошти як інвестицію – всі лоти обов’язково треба перевіряти всіма можливими способами та не сподіватись на чесність організатора аукціону.

Навіть за умов чіткого виконання вимог закону щодо опису лоту, цілком може статись ситуація, що дійсно важливе - буде (не) навмисно пропущене.


Автор: Анатолій Рибачок, керівник практики Вирішення спорів Juscutum

Джерело: Економічна правда

8.2.2024
Податкове право
Власникам КІК приготуватися: термін подання звітності наближається.
Читати
26.1.2024
Лідери Juscutum увійшли до ТОП-100 юристів України 2023
Читати
25.1.2024
Артем Афян увійшов до переліку найкращих юристів світу за версією рейтингу Who’s Who Legal: Data 2024
Читати
16.1.2024
Juscutum приєднався до Глобального договору ООН в Україні
Читати
21.12.2023
Технології та інвестиції
Приватна пропозиція токенів: юридичний погляд
Читати
14.12.2023
Технології та інвестиції
Штучний Інтелект та авторське право: що врахувати юристу?
Читати
14.12.2023
Супровід бізнесу
Ризики для бізнесу за недотримання санкційного законодавства в Україні
Читати
13.12.2023
Кримінальне право та безпека бізнесу
Як захиститися від викрадення криптовалют: поради від Juscutum
Читати
6.12.2023
Вирішення спорів
Агробізнес
Пом'якшення валютних обмежень: 5 змін від НБУ
Читати
Всі новини