З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну приватизацію фактично було призупинено.
Проте у вересні масова приватизація відновилася. Це стало можливим, бо Верховна Рада внесла зміни до профільного закону, якими спростила процедуру приватизації на період воєнного стану.
Однак, щоб розблокувати продаж державного і комунального майна необхідні були також зміни до підзаконних актів. Для цього 23 серпня уряд привів у відповідність до нової редакції закону правила проведення електронних аукціонів з малої приватизації.
Об’єкти малої приватизації – це підприємства та майно, вартість яких не перевищує 250 млн. грн.
До внесення змін у серпні тільки ці об’єкти реалізовуються виключно через дворівневу електронну систему аукціонів – задля забезпечення та збереження прозорості їх проведення. Станом на зараз – усі приватизаційні об’єкти продаватимуться в такому порядку.
Переліки об’єктів, їх фото та опис публікуються на сайті Фонду державного майна України та на платформі «Прозорро.Продажі», де фактично проходять аукціони.
В Україні реалізують величезну кількість різноманітного майна та/або прав на нього, які належать власне державі або ж контролюються нею. Наприклад, у 2022 році в Україні було оголошено та/або відбулось більше 2 500 аукціонів із продажу об’єктів малої приватизації. А від початку 2023 року вже оголошено та/або проведено більше 100.
Електронні аукціони проводяться не тільки в процедурі малої приватизації. У більшості випадків така реалізація майна та майнових прав (у першу чергу – публічних активів) відбувається через проведення онлайн-аукціонів за такими напрямками:
- Мала приватизація та в близькому майбутньому – велика приватизація;
- Оренда державного та комунального майна;
- Продаж майна боржників (банкрутстів);
- Земельні торги;
- Відчуження об'єктів державної власності
- Активи Банків ФГВФО
- Держгеонадра тощо.
За схожою до продажу об’єктів малої приватизації процедурою відбувається і продаж майна (майнових прав) банків ФГВФО – зазвичай це майно, яке раніше було стягнене банками, майнові права вимоги тощо.
Закон вимагає від організаторів аукціонів (регіональних відділень ФДМУ / власне ФДМУ / ОМС / банків тощо) публікувати певний перелік інформації про лот, що є обов’язковим. На підставі цієї інформації потенційний покупець і має прийняти рішення чи брати йому участь в аукціоні.
Серед іншого, має бути внесена така інформація:
- повне найменування балансоутримувача, якщо він відмінний від організатора
- інформація про вартість лота
- інформація про державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна / єдиний майновий комплекс підприємства або стан здійснення такої реєстрації
- дані про будівлі та земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт, функціональне - використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними
- умови продажу та/або експлуатації лотів (за наявності)
Але повсякчас виникають ситуації, коли необов’язкова для публікації інформація не потрапляє в опис лоту, але суттєво впливає на саму можливість використання майна із тією метою, з якою його купували.
До прикладу, у 2021 році в Чернівцях міська рада не вказала, що у приміщення, яке продавалось, були наявні інші співвласники. Як результат, переможець аукціону був вимушений захищатись у суді.
Інший випадок - у 2021 році особа придбала майно банкрута, після чого виявилось, що на майно накладені додаткові обтяження, про які не було вказано в описі лоту. Проаналізувавши матеріали справи, суди дійшли висновку, що організатор вказав всі істотні умови, передбачені законодавством, а тому порушення прав в цій частині відсутні (справа № 5023/10192/11). Фактично склалась ситуація, коли організатор в цілому виконав вимоги закону, але не вказав дійсно важливу для покупця інформацію про обтяження.
Ще один схожий випадок стався також у 2021 році: ліквідатором ТОВ було замовлено проведення аукціону із продажу квартири, в той час як вона (а) перебувала під арештом, і (б) в реєстрі майнових прав містилась відмітка про право власності за іншою особою. Аукціон пройшов успішно, і квартира була реалізована одному із учасників аукціону. Тобто покупець фактично придбав майно, яке не належало продавцю, і при цьому ще й було під забороною відчуження. Звісно ж, за рішенням суду, результати аукціону разом із супровідними документами було визнано недійсними.
Висновок із цих ситуацій досить простий – кожен лот варто перевіряти перед прийняттям рішення про участь в аукціоні.
Наразі існують технічні можливості доступу до багатьох реєстрів, через які можна побачити багато інформації, що не обов’язкова для публікації в описі лоту. Зокрема:
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
- Державний реєстр прав на нерухоме майно
- Єдиний державний реєстр судових рішень
- Реєстр платників ПДВ
- Єдиний реєстр боржників
- Автоматизована система виконавчого провадження
- Реєстри зареєстрованих товарних знаків та послуг тощо.
У зв’язку із введеним воєнним станом, вільного доступу до багатьох із цих баз даних немає. Втім, наприклад, особи зі статусом адвоката мають таку можливість, тож для них ця інформація може бути доступною.
Підсумовуючи:
Якщо ви – потенційний учасник електронного аукціону, і турбуєтесь про власні кошти як інвестицію – всі лоти обов’язково треба перевіряти всіма можливими способами та не сподіватись на чесність організатора аукціону. Навіть за умов чіткого виконання вимог закону щодо опису лоту, цілком може статись ситуація, що дійсно важливе - буде (не) навмисно упущене.
Анатолій Рибачок, керівник практики Вирішення спорів Juscutum
.png)
.png)