Гарантія походження як ключовий інструмент розвитку «зеленої» енергетики та залучення інвестицій в Україну

Софія Драч

юристка практики Технологій та Інвестицій Juscutum

‍

У цілому Україна має неабиякий потенціал з вироблення «зеленої» електроенергії навіть попри небезпеку, викликану війною та постійними обстрілами. При цьому для реалізації власного потенціалу та стимулювання залучення інвестицій з-за кордону у сфері «зеленої» енергетики потрібно отримати довіру у Європи. Шлях до отримання довіри один - адаптація механізму видачі та обігу гарантій походження, що будуть корелювати із стандартами ЄС.

У цій статті наведено приклади невідповідності українського механізму обігу гарантій походження до стандартів ЄС, а також перспективи залучення інвестицій.

Що таке гарантія походження та як вона пов’язана із залученням інвестицій в Україну?

Гарантія походження електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – це електронний документ, який підтверджує, що електроенергія вироблена саме з ВДЕ.

Згідно української доктрини гарантія походження електроенергії (1) дозволяє ідентифікувати джерело походження електроенергії, яка була вироблена з ВДЕ, таких як сонячна, вітрова, гідроелектростанції; та (2) підтверджує її екологічну цінність. Це в сукупності надає можливість отримати додаткові бонуси від вироблення і постачання такої електроенергії (до прикладу, зменшення податкового навантаження).

Говорячи про експорт такої електроенергії до держав-членів ЄС, слід врахувати, що гарантія походження (сертифікат походження) є невід’ємним документом, оскільки є єдиним інструментом для ідентифікації походження енергії в ЄС.

Тож, гарантія походження, є важливим інструментом для експорту, сприяння розвитку відновлюваних джерел енергії, залучення інвестицій та співпраці з іноземними партнерами в секторі відновлюваної енергетики в Україні.

Проблемний аспект у законодавчому регулюванні

Оскільки в Україні існує ринок «зеленої» енергетики, є виробники, потенціал та механізм гарантій походження, виникає логічне запитання - чому нашу «зелену» електроенергію досі не можна експортувати в ЄС? Пояснюємо нижче.

Асоціація органів емітентів (AIB) є міжнародною асоціацією, яка сприяє гармонізації міжнародної системи у сфері обігу сертифікатів походження, розробляє правила та стандарти у цій сфері, об’єднує операторів європейських систем сертифікації з видачі гарантій походження. AIB відіграє ключову роль у регулюванні міжнародного обміну та торгівлі "зеленою" енергією за допомогою гарантій походження.

На думку AIB кожен сертифікат EECS (Європейська система енергетичних сертифікатів) можна точно ідентифікувати. Саме такі сертифікати містять інформацію про джерело енергії та спосіб її виробництва, а отже є об’єктом міжнародної торгівлі. Для того, щоб торгувати «зеленою» енергією на міжнародному ринку, а також забезпечити її надійність, існує потреба в гармонізації системи обігу гарантій походжень усіма державами-членами.

Згадані правила EECS стали рушійною силою запровадження стандарту гарантій походження у європейському законодавстві. Директива ЄС про відновлювані джерела енергії RED II та її оновлена версія RED III, що є ключовими актами у сфері відновлюваної енергії в Європі, втілили правила EECS.

Так, RED II встановила основний механізм побудови системи гарантій походження, її мету, повноваження органів щодо видачі таких гарантій для електроенергії, газу (включаючи водень), опалення та охолодження, а також визначила вимоги щодо транскордонної передачі електроенергії. Згідно RED II стандартом гарантії походження є CEN EN16325.

RED III доповнила новими вимогами та, зокрема, визначила обов’язкову ціль щодо відновлюваної енергії для сектору теплопостачання, а не лише в секторі електроенергії.

Отже, для постачання «зеленої» енергетики у межах ЄС обов’язковим є дотримання стандарту гарантій походження - CEN EN16325.

Законодавство України поки що тільки починає свій шлях до адаптації цих стандартів. Найсуттєвішим кроком на сьогодні є прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України», що набрав чинності 27 липня 2023 року (далі - Закон). Закон, зокрема, передбачив:

-       впровадження реєстру гарантій походження (гарантія походження формується саме на основі відомостей з такого реєстру);

-       нове визначення терміну гарантій походження;

-       основні аспекти видачі і обігу гарантій походження;

-       можливості добудувати та введення експлуатацію об’єктів ВДЕ;

-       конкретизацію механізму формування тарифу на передачу електричної енергії тощо.

Але прийняття Закону є лише першим кроком для трансформації ринку. Питання з законодавчим регулюванням обігу гарантій походження, розроблення платформи для реєстру гарантій походження, залишаються відкритими.

Так, протягом 3 місяців після набуття чинності Законом, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) має розробити порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження, який регулюватиме процедурні питання щодо гарантій походження.

Протягом наступних 6 місяців з дня затвердження зазначеного порядку НКРЕКП також має запустити реєстр гарантій походження. Наразі НКРЕКП вже розпочато роботу з Енергетичним Співтовариством (Energy Community), що об’єднує країни для співпраці у енергетичній сфері. Метою співпраці є отримання корисного досвіду інших країн-членів Співтовариства та пошук альтернатив для впровадження електронної системи гарантій походження. Також Україна наразі набула статусу спостерігача AIB, що дозволяє нам обмінюватися інформацією та консультуватися з хабом у цій сфері.

Таким чином, відповідаючи на питання чому українські гарантії походження поки що не котуються на європейському ринку, варто зазначити наступне.

Для того, аби цей ринок успішно запрацював та експорт «зеленої» електроенергії був можливим, потрібне визнання українських гарантій походження в ЄС. Для такого визнання нам залишилося вирішити низкунормативних і технічних обмежень, зокрема, передбачених європейським законодавством (RED II та RED IIІ) та інших європейських стандартів міжнародної торгівлі гарантіями походження.

З прийняттям Закону Україна тільки розпочала шлях до удосконалення сфери «зеленої» енергетики, а попереду ще місяці роботи і внесення змін до десятків нормативно-правових актів. В першу чергу треба удосконалити механізм видачі і обігу гарантій походження для електричної енергії з ВДЕ, біометану, інших видів відновлюваних газів, водню, а також вирішити технічні нюанси для запуску реєстру гарантій походження.