Ліцензування діяльності з віртуальними активами у світі

Ліцензування діяльності з віртуальними активами у світі охоплює широкий спектр правил і вимог, які змінюються залежно від юрисдикції. Багато країн вже кілька років впроваджують регулятивні норми для забезпечення прозорості, безпеки та легітимності операцій, а також для захисту інвесторів, користувачів і для запобігання відмиванню грошей та фінансування тероризму. Але в різних країнах, з тих чи інших причин, використовують різні методи регуляції діяльності з віртуальними активами.

‍

Регулювання криптовалюти у США

Наприклад, Сполучені Штати Америки не мають федерального (загального для країни) законодавства про криптовалюти та пов’язану з ними діяльність. Проте, деякі регулятори встановлюють вимоги до здійснення операцій з криптовалютами, як приклад, вимоги Секретаріату по боротьбі з фінансовими злочинами (FinCEN), який вимагає реєстрації обмінників криптовалют як грошових сервісів. SEC (Комісія з цінних паперів та бірж) і CFTC (Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами) також мають повноваження у певних аспектах криптовалютної діяльності. Разом з тим, в окремих штатах існує додатковий підхід до регулювання у вигляді інноваційних сендбоксів. Це спеціальні правові режими які дозволяють з певними обмеженнями вести означену сендбоксом діяльність під наглядом керівництва штату. Для того, щоб потрапити у такий сендбокс треба скласти та направити відповідну заявку, сформувати ряд документів, які вимагає той чи інший штат і після успішного розгляду заявки бізнес може легально починати свою роботу на території США (або окремого штату).

Регулювання криптовалюти в ЄС

З іншого боку, Європейський Союз (ЄС) розробив Директиву MiCA, яка містить вимоги до криптовалютних платформ, кастодіальних гаманців та надавачів певних послуг з криптовалютами. Директива передбачає процес більш класичного ліцензування на рівні країн-учасниць, але і зараз багато з цих країн впровадили процес авторизації для надавачів послуг пов’язаних з віртуальними активами. Її суть полягає в тому, що надавач послуг з віртуальних активів подає заяву на внесення його у відповідний національний реєстр. Після внесення в цей реєстр, надавач послуг з віртуальними активами має змогу законно вести свою діяльність в рамках законодавства тієї країни. Важливою особливістю є те, що на території ЄС треба подавати заявки в усі країни на авторизацію, адже, «паспортизації» такої діяльності, наразі, не передбачено.

Регулювання криптовалюти в Азії 

Азія має схожі підходи як в ЄС: наприклад, Японія вважається однією з найбільш регульованих країн у сфері криптовалют, вимагаючи реєстрації окремих видів діяльності з віртуальними активами у Фінансовому агентстві. Сінгапур і Південна Корея також впровадили ліцензійні вимоги для надавачів послуг з віртуальними активами.

Регулювання криптовалюти - Латам та Африка

Латинська Америка і Африка знаходяться на ранніх етапах прийняття регулятивних заходів, але деякі країни, такі як Аргентина і Південна Африка, починають впроваджувати правила авторизації для сектору послуг з віртуальними активами.

‍

Означене регулювання включає різні аспекти, такі як авторизація, звітність, вимоги до капіталу, заходи щодо KYC (знай свого клієнта) та AML (протидія відмиванню грошей). Важливим аспектом є також ведення внутрішнього аудиту та відповідність міжнародним стандартам безпеки даних. Але незважаючи на зусилля з гармонізації правил діяльності з віртуальними активами на міжнародному рівні, поки що не існує єдиного глобального регулятивного фреймворку, що створює складнощі для надавачів послуг з віртуальними активами в контексті масштабування своїх напрямків бізнесу.

‍

‍

Висновок

Загалом, глобальний тренд у регулюванні сфери віртуальних активів спрямований на створення збалансованого підходу, який з одного боку забезпечує інноваційний розвиток технологій та ринків, а з іншого – захищає інтереси користувачів та забезпечує їх фінансову стабільність. Також, міжнародні організації, такі як Група розвитку фінансових заходів (FATF), відіграють важливу роль у формуванні регуляторних стандартів, сприяючи впровадженню єдиного регулятивного підходу.

‍

Список використаних джерел

1. Regulation (EU) 2023/1114 of the European Parliament and of the Council of 31 May 2023 on markets in crypto-assets, and amending Regulations (EU) No 1093/2010 and (EU) No 1095/2010 and Directives 2013/36/EU and (EU) 2019/1937, URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2023/1114/oj
2. The Securities and Exchange Commission (SEC), URL: https://www.sec.gov/spotlight/cybersecurity-enforcement-actions
3. The Financial Crimes Enforcement Network, URL: https://www.fincen.gov/about/mission
4. The Commodity Futures Trading Commission, URL: https://www.cftc.gov/digitalassets/index.htm 
5. Payment Service Act 2019, URL: https://sso.agc.gov.sg/Act/PSA2019
6. General Resolution No. 994/2024, URL: https://www.argentina.gob.ar/normativa/nacional/resoluci%C3%B3n-994-2024-397598 
7. Financial Action Task Force (FATF), URL: https://www.fatf-gafi.org/en/home.html

‍

Даниїл Волощук,

старший юрист практики Технологій та інвестицій в Juscutum