США залишаються лідером у розвитку блокчейн-технологій. Але разом із зростанням популярності цифрових активів зростає і потреба в чіткому законодавстві. У 2025 році американські регулятори формують складну, але все більш зрозумілу систему правил для компаній, які працюють із блокчейн-рішеннями, криптовалютами та токенами.

Кожен проєкт, що виходить на ринок, має враховувати, чи відповідає його токен законодавству про цінні папери, які правила діють у різних штатах, як працює AML-система, і як правильно оформити свою діяльність, щоб уникнути претензій з боку держави. Саме тому юридичний due diligence, вибір корпоративної структури та розуміння регуляторного ландшафту стали критично важливими для будь-якого гравця у сфері блокчейн-індустрії.

Що таке блокчейн і чому його регулювання стало пріоритетом?

Технологія блокчейн — це не просто новий інструмент зберігання та передачі даних. Це ціла інфраструктура, яка радикально змінює підходи до фінансів, обміну даними, верифікації транзакцій і навіть до принципу конфіденційності. Саме тому державні інституції США, включно з SEC, CFTC, FinCEN і регуляторами окремих штатів, розгорнули багаторівневу систему нагляду.

SEC фокусується на регулюванні цінних паперів, застосовуючи до токенів тест Хауї для визначення їх природи. Якщо токен визнається інвестиційним контрактом, він автоматично підпадає під дію законодавства про цінні папери. Натомість CFTC відстоює позицію, що актив, який не проходить тест Хауї, може бути класифікований як комодіті — цифровий товар, тісно пов'язаний із функціонуванням певної блокчейн-системи.

Класифікація токенів: юридичний вектор

У реальності більшість блокчейн-проєктів перебувають у «сірій зоні», що потребує глибокого юридичного due diligence. Ключове завдання — коректно ідентифікувати, чи є токен utility, security або digital commodity. У цьому контексті набуває значення концепція mature blockchain system — системи, яка не контролюється жодною особою або групою.

Практики випуску токенів і юридичні інструменти

Блокчейн-індустрія США з 2014 по 2023 рік продемонструвала еволюцію методів публічного залучення капіталу: IDO (66,1%), ICO (18,4%), IEO (15,5%). У кожному випадку проводиться юридичний аудит проєкту: від підготовки White Paper і AML-політик до розробки структури корпоративного управління.

Найбільш поширені винятки з реєстрації, що використовуються для обходу повноцінного prospectus filing:

• regulation D (506(b), 506(c)) — для приватного розміщення серед акредитованих інвесторів;
• regulation S — для розміщення за межами США;
• regulation A+ — для публічного залучення капіталу до $75 млн;
• regulation CF — для краудфандингових моделей.

Ліцензування та нормативні ініціативи 2025 року

Юрисдикційна мозаїка США продовжує ускладнюватися. Деякі штати вже ухвалили законопроєкти щодо визнання DAO як юридичних осіб та запровадження власних резервів у цифрових активах. У фокусі — Virtual Assets Act 2025, що пропонує уніфіковану систему термінів: digital asset, digital commodity, securities. Цей закон також визначає винятки для децентралізованих фінансових активностей — зокрема, участь у нодах, розробку протоколів DeFi та створення blockchain wallet, які дозволяють зберігати приватні ключі й активи.

GENIUS Act: окрема увага до стейблкоїнів

Окремим фронтом є регулювання стейблкоїнів як цифрових активів, зокрема в рамках GENIUS Act (Guiding and Establishing National Innovation for U.S. Stablecoins Act – законопроєкт, спрямований на регулювання стейблкоїнів у Сполучених Штатах, – прим. авт.). Закон вимагає:

• повного забезпечення резервами у стабільних активах;
• щомісячного звітування та аудиту;
• заборони на використання фраз, що вводять в оману щодо державного статусу;
• дотримання вимог Bank Secrecy Act — включно з процедурами AML/CFT;
• технічної можливості блокування або спалення токенів у разі санкцій чи злочинної активності;
• прямої заборони «дохідних» стейблкоїнів.

Принцип конфіденційності в епоху цифрових активів

Законодавство США поступово визнає, що принцип конфіденційності не суперечить прозорості. Більше того, він є необхідною складовою сучасних блокчейн-систем. Наприклад, деякі юрисдикції дозволяють використання псевдонімних гаманців, допоки зберігається технічна можливість ідентифікації особи при запиті регулятора.

Отож, блокчейн-індустрія у США — це простір інтенсивної взаємодії інновацій, юридичних норм і політичної волі. Регуляторна система поступово розвивається у напрямку комплексного, але гнучкого підходу. Для учасників ринку ключем до довгострокового успіху залишається глибоке розуміння того, що таке блокчейн, яким є його юридичний статус, та як правильно структурувати проєкт у відповідності до американського права. І в цьому контексті юридичний due diligence стає не просто формальністю, а базовим елементом стратегії зростання.

‍