Вероніка Мильцева

старша юристка практики Технологій та Інвестицій Juscutum

‍

Сучасний світ стикається з рядом викликів, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища, змінами клімату та необхідністю значного енергозбереження та енергоефективності. В цьому ракурсі зелена енергетика виступає як ключовий компонент розв'язання цих проблем та повного переосмислення ландшафту і способу, яким ми споживаємо енергію.

Враховуючи поточну ситуацію війни, Україна також намагається переосмислити бачення свої енергетичної системи з врахуванням можливостей зеленої енергетики. Зокрема про це свідчить ЗУ 3220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України», прийнятий наприкінці червня цього року

У цій статті ми розглянемо суть зеленої енергетики та останні тренди у цій галузі на 2023 рік, а також які виклики у зв’язку з цим існують для України з метою вирішення не тільки наявної енергетичної кризи, а й подальшого сталого розвитку.

Суть зеленої енергетики

Зелена енергетика, також відома як відновлювана енергетика, - це система виробництва та використання енергії, яка базується на відновлюваних джерелах енергії, що не вичерпуються та не шкодять навколишньому середовищу. Головною метою зеленої енергетики є зменшення залежності від вугілля, нафти та інших викопних джерел, зниження викидів парникових газів, що сприяють зміні клімату, а також забезпечення енергоефективності та енергозбереження в різних секторах застосування відновлюваної енергетики.

Фреймворк ЄС

Наразі доцільним є згадати такі важливі європейські директиви з регулювання сфери відновлюваної енергії як: RED I (Директива про відновлювану енергетику I ) та RED II (Директива про відновлювану енергетику II).

RED I була прийнята Європейським Союзом у 2009 році і встановила основні принципи та цілі для розвитку відновлюваної енергії в Європі, зокрема:

-       для країн ЄС була встановлена мета досягти певного відсотка відновлюваної енергії в загальному обсязі споживаної енергії. Ця мета розраховується для кожної країни окремо на підставі її потенціалу відновлюваної енергії;

-       визначені механізми фінансової підтримки щодо відновлюваної енергетики;

-       встановлені стандарти для сертифікації відновлюваної енергії та її використання;

-       створюються умови для розвиту ринку відновлюваної енергії та залучення інвестицій в цю сферу.

В свою чергу, Директива RED II, прийнята Європейським Союзом у 2018 році, посилила попередні амбіції та розширила сфери свого застосування: більша відсоткова частка відновлюваної енергії, більше інструментів підтримки та фінансування, більше задіяних секторів, акцент на енергоефективність.

12 вересня 2023 року відбувся апдейт Директиви про відновлювальну енергетику і тепер ми вже маємо справу з RED III. Принциповими моментами оновлення є

-       збільшення частки відновлюваних джерел енергії у кінцевому енергоспоживанні ЄС до 42,5% до 2030 року. Взагалі Держави-члени ЄС мають прагнути до 45%.

-       прискорення процедури надання дозволів на будівництво нових електростанцій з відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні панелі або вітрогенератори, або на адаптацію існуючих електростанцій (від 12 до 24 місяців).

-       скорочення викидів парникових газів у транспортній сфері на 14,5% до 2030 року завдяки використанню більшої частки передових видів біопалива та більш амбітної квоти на відновлювані види палива небіологічного походження, такі як водень.

Як свідчить оновлений звіт, підготовлений Міжнародним Енергетичним Агенством (IEA) «Відновлювана енергетика. Огляд ринку. Прогноз на 2023 та 2024 роки», опублікований в червні 2023 року, Європейські країни запровадили більше політичних та регуляторних змін, спрямованих на спрощення регуляції в сфері відновлюваної енергетики за останні 18 місяців, ніж за все попереднє десятиліття. Це пов’язано з освідомленням, що підтримка політики зеленої енергетики в різних країнах є поштовхом до здобуття енергетичної незалежності та розвитку економіки.

Фокус уваги ЄС

Промисловий план "Зелена угода" (Green Deal Industrial Plan, GDIP), опублікований Європейською комісією 1 лютого 2023 року щоб забезпечити основу для переходу промисловості ЄС до кліматичної нейтральності висвітлює фундаментальні кроки щодо впровадження зеленої енергетики: .

-       передбачуване і спрощене регуляторне середовище;

-       швидший доступ до достатнього фінансування;

-       підвищення кваліфікації задіяних осіб;

-       відкрита торгівля для стійких ланцюгів поставок.

Що ж з Україною

В травні 2023 року Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства енергетики схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року. Зокрема передбачається впровадження новітніх технологій та інноваційних рішень у сектор енергетики (зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, малі модульні ядерні реактори, установки зберігання енергії тощо); міжнародні зобов'язання України щодо енергоефективності, зменшення викидів парникових газів, а також децентралізація генерації електроенергії по всій території країни для поліпшення стійкості та надійності енергозабезпечення.

В свою чергу, ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України» фактично починає перезавантаження ринку відновлюваної енергетики з різними інструментами регулювання та стимулювання (механізм ринкової премії, механізм самовиробництва, зміни до аукціонної системи підтримки, гарантії походження тощо)

Таким чином, Україна починає свій нелегкий шлях розвитку зеленої енергетики в умовах війни, необхідності максимального енергозбереження та реалізації зобов’язань, пов’язаних в тому числі зі вступом в ЄC.