Опубліковано: 10 жовтня 2026. Автор: Олексій Гнатенко, партнер Juscutum.

Мінфін наказом № 314 від 12 червня 2026 року затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо ПДВ-пільг для окремих оборонних закупівель. Головний висновок: джерело оплати саме по собі не визначає право на пільгу. Якщо оплату здійснює іноземна держава, міжнародний партнер чи донор, це не позбавляє операцію звільнення від ПДВ, коли виконано умови відповідної норми Податкового кодексу.

Це роз'яснення Мінфіну, а не нова пільга. Воно не скасовує вимог ПКУ, тому податкова безпека залежить від товару, коду УКТ ЗЕД, статусу замовника чи кінцевого отримувача, договору та документів.

Чому питання про джерело оплати мало значення

Оборонні закупівлі давно вийшли за межі прямого державного замовлення. У ланцюгу працюють виробники, імпортери, defence tech-компанії, волонтерські та благодійні організації, міжнародні донори, іноземні уряди, фонди, інтегратори, логістичні оператори й постачальники компонентів.

На практиці оплату часто здійснює не український державний замовник, а уповноважена особа іноземної держави, партнер або донорська структура. Бізнес міг мати оборонний товар, зрозумілого отримувача й належну мету поставки, але все одно сумнівався: чи не втратить операція пільгу через те, що платить хтось інший. Консультація Мінфіну знімає саме цей сумнів, якщо виконано умови норми.

Які норми розглянув Мінфін

Консультація стосується трьох блоків регулювання:

НормаЩо стосуєтьсяКлючова умовап. 197.23 ст. 197 ПКУІмпорт і перше постачання на митній території України окремих товарів із ч. 8 ст. 287 Митного кодексуТовари використовуються у виробництві товарів оборонного призначення, замовник — державний замовник у сфері оборони. Пільга не застосовується до товарів походженням з держави-агресора, держави-окупанта чи окупованої територіїпп. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУІмпорт і постачання товарів оборонного призначення на період воєнного стану та заходів із забезпечення національної безпеки і оборониТовари відповідають визначеним групам, товарним позиціям і підкатегоріям УКТ ЗЕДпп. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУОкремі товари за конкретними кодами УКТ ЗЕДКінцевий отримувач за договором або сертифікатом кінцевого споживача: Міноборони, ЗСУ, інші військові формування, правоохоронні органи, добровольчі формування територіальних громад, інші суб'єкти сектору безпеки і оборони або виконавці чи співвиконавці державних оборонних контрактів

Що не змінилося: пільга не стає автоматичною

Мінфін не сказав, що будь-яка поставка для потреб військових звільняється від ПДВ. Логіка інша: якщо товар, код УКТ ЗЕД, статус замовника або кінцевого отримувача, договірна конструкція та цільове призначення відповідають ПКУ, джерело фінансування це право не руйнує.

Тобто ризик варто шукати не в тому, хто перераховує кошти, а в тому, чи правильно оформлено саму операцію. Для кожної поставки перевіряємо чотири речі:

1. товар і його правильний код УКТ ЗЕД;
2. статус замовника та кінцевого отримувача;
3. договірну конструкцію й цільове призначення товару;
4. документи, які це підтверджують.

Що це означає для виробників і постачальників

Для українських виробників, імпортерів, інтеграторів і постачальників консультація знижує один із найболючіших ризиків. Якщо в ланцюгу фінансування з'являється іноземний партнер, це саме по собі не повинно змушувати закладати ПДВ у ціну «про всяк випадок».

Це може вплинути на переговори. У багатьох оборонних контрактах 20% ПДВ, помилково або надмірно закладені в ціну, роблять пропозицію менш конкурентною. Особливо в серійних закупівлях дронів, комплектуючих, оптики, засобів зв'язку, РЕБ і РЕР, спеціального обладнання та товарів подвійного використання.

Зворотний бік: хто застосовує пільгу, має бути готовий її захистити. Податкова перевірка дивитиметься не на загальну суспільну корисність товару, а на документи, код УКТ ЗЕД, зміст договору, сертифікат кінцевого споживача, походження товару й зв'язок товару з оборонним призначенням.

Типова проблема виникає на стику відділів. Комерційний відділ продає обладнання для ЗСУ, юрист описує предмет договору загально, логіст класифікує товар за кодом, який не збігається з податковою логікою, а бухгалтер потім пояснює, чому операція звільнена від ПДВ. У defence-контрактах така розірваність небезпечна: ризик виникає не через відсутність пільги, а через слабку доказову дисципліну.

Що змінити в договорах

Шаблони договорів для оборонних поставок варто переглянути за такими пунктами:

• прямо вказати, що товар постачається для оборонних потреб або для використання у виробництві товарів оборонного призначення;
• визначити кінцевого отримувача, якщо це має значення для конкретної норми ПКУ;
• зазначити код УКТ ЗЕД або порядок його підтвердження;
• передбачити обов'язок сторін надати сертифікат кінцевого споживача, лист замовника, підтвердження статусу виконавця чи співвиконавця державного оборонного контракту та інші документи, що пояснюють економічну й правову логіку операції;
• окремо прописати податкові гарантії щодо походження товару, відсутності зв'язку з державою-агресором, правильності класифікації, цільового використання та документів, що підтверджують право на звільнення.

Що перевірити в уже укладених контрактах

Якщо бізнес уже працює з оборонними поставками, корисний короткий аудит чинних договорів. Він відповідає на три запитання.

1. Чи застосовано пільгу там, де були підстави? Можливо, компанія закладала ПДВ у ціну через надмірну обережність або невизначеність щодо джерела фінансування.
2. Чи не застосовано пільгу надто широко? Якщо товар лише може бути корисним для війська, але не підпадає під норму ПКУ, не має належного коду УКТ ЗЕД або кінцевого отримувача не підтверджено документально, ризик залишається.
3. Чи можна захистити вже здійснені операції документами? Іноді слабкий договір частково підсилюють додаткові угоди, листи замовників, сертифікати кінцевого споживача, технічні специфікації, акти, митні документи, листування й документи про походження товару. Робити це краще до податкового запиту, а не після нього.

Коротко: відповіді на типові запитання

Чи втрачається ПДВ-пільга, якщо оборонну закупівлю оплачує іноземний партнер?

За позицією Мінфіну в УПК № 314, джерело оплати саме по собі не визначає право на пільгу. Вирішальними є умови відповідної норми ПКУ: товар, код УКТ ЗЕД, статус замовника чи кінцевого отримувача, цільове призначення.

Чи достатньо вказати в договорі, що товар для ЗСУ?

Ні. Пільгу перевіряють з норми ПКУ та параметрів товару, а не з назви покупця чи формулювання «для оборонних потреб». Потрібні код УКТ ЗЕД, підтверджений кінцевий отримувач і документи.

Хто має захищати пільгу під час перевірки?

Платник податку, який її застосував. Тому документи (договір, сертифікат кінцевого споживача, технічні й митні документи, підтвердження походження товару) варто збирати під час операції.

Висновок

УПК Мінфіну № 314 корисна не тим, що створила нову пільгу, а тим, що відповіла на практичне питання, яке блокувало або ускладнювало оборонні поставки: іноземне фінансування саме по собі не позбавляє права на звільнення від ПДВ.

Відповідь не скасовує потреби в якісній юридичній роботі. Податкова безпека в оборонному секторі тепер будується навколо чотирьох елементів: правильний товар, правильний код УКТ ЗЕД, правильний кінцевий отримувач і правильні документи. Усе інше, зокрема те, хто саме платить, має значення вже після того, як ці чотири елементи підтверджено.

Про те, як зібрати доказову базу для пільгових операцій, читайте в матеріалі «ПДВ, імпорт і УКТ ЗЕД у defence: як підготувати доказову базу».

Читайте також

• Контракти з Міноборони для виробників у 2026 році
• Defence City: статус резидента та пільги
• Юридичні ризики DefenceTech-бізнесу
• Юридичний супровід DefenceTech-компаній
• ПДВ, імпорт і УКТ ЗЕД у defence (A09)

Потрібно перевірити договори та пільгові операції? Обговоріть ситуацію з адвокатами Juscutum.

‍