Закон та практика. Юридичний огляд мобілізації

Українські військкомати дедалі частіше звинувачують у грубій тактиці через їхні спроби збільшити чисельність призовників.

‍

Наразі між українським законодавством і його практичним застосуванням фіксують певну невідповідність. І найбільше вона проявляє себе у моменти, коли військова бюрократія робить усе можливе, аби покрити потреби армії, які щоденно збільшуються.

Тим часом багато українців намагаються уникнути призову. Тому скандали із повістками надалі, ймовірно, виникатимуть ще частіше, адже Україна готується до потужного контрнаступу.

Нижче ми відповідаємо на найпопулярніші питання пов’язані з мобілізацією.

1. Хто уповноважений вручати повістки?

• представники органів місцевого самоврядування
• керівники підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності
• представники закладів освіти
• посадові особи районного (міського) ТЦК
• вищезазначені особи видають повістки зразка, вказаного в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ 1487

2. Чи мають право представники ТЦК затримати особу та примусово доставити у військомат?

Ні, відповідно до постанови КМУ № 1487 представники ТЦК повноважень на адміністративне затримання та примусове доставлення особи в ТЦК не мають.

В п. 56 вищезазначеної постанови встановлено, що виключно Національна Поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3. Що робити, якщо вас зупинили для вручення повістки?

• Вести діалог ввічливо, спокійно, не ображаючи посадових осіб
• З’ясувати посаду, ПІБ та повноваження осіб, які намагаються вручити повістку
• З’ясувати наявність в посадових осіб належним чином заздалегідь оформлених повісток з усіма реквізитами.
• У випадку затримання повідомити самостійно або попросити інших осіб повідомити негайно рідних та близьких осіб та обов’язково адвоката про факт затримання та місце перебування
• Прийняти повістку, а за наявності законних підстав відмовитись від її прийняття

4. Що має бути зазначено в повістці?

• прізвище, ім’я та по батькові отримувача, адреса проживання, реквізити розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК)
• дата, час коли необхідно з’явитися та адреса куди необхідно з’явитися
• перелік документів, які потрібно із собою мати
• назва органу, печатка, військове звання, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника ТЦК

5. Чи існують хвилі мобілізації?

Умовно мобілізацію можна поділити на чотири етапи:

• Перша хвиля — це оперативний резерв. Йдеться про колишніх військовослужбовців віком до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили в армії. Переважно це ветерани АТО чи бійці ООС.
• Друга хвиля — колишні військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом та не потрапили до першої черги.
• Третя хвиля — мобілізаційний резерв. Офіцери запасу та військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри університетів.
• Четверта хвиля — так званий громадський резерв. Призиваються усі громадяни України, які не мають обмежень за віком та станом здоров’я.

Проте в Україні ці черги не визначені на державному рівні, тож офіційно не діють. Як правило, у ТЦК надають перевагу призову осіб, що мають військовий та бойовий досвід.

В Україні дев'ятий рік триває запекла війна з Росією, що напала на нас. З лютого 2022 року триває повномасштабна війна. Процес вручення повістки – це не автоматичний квиток на війну, а насамперед актуалізація даних громадян України. Так, слідом за повісткою можливий заклик військовозобов'язаної людини на військову службу. Це звичайний процес у воюючій країні. Слід пам'ятати, що обов'язок кожного українця - захищати свою країну. Бо якщо сьогодні ти тікаєш від війни – завтра вона може прийти до тебе.

Автор: Дмитро Дичаковський, керівник практики Безпеки бізнесу Juscutum

‍