Банкрутство в умовах воєнного стану. Що робити з бізнесом, який зупинив свою роботу?

Указом Президента України у зв’язку з військовою агресією росії в Україні було введено воєнний стан.

‍

З початку війни деякі підприємства закрилися зовсім, деякі перебувають на окупованій території, а частина підприємств фактично зруйнована. У зв’язку з чим у власників виникають питання: що робити з бізнесом, який зупинив свою роботу? Чи може банкрутство бути вирішенням в сучасних реаліях?

‍

Дії керівника підприємства, що стоїть на порозі до банкрутства

‍

В першу чергу керівник повинен оцінити стан свого підприємства – провести інвентаризацію та аналіз фінансово-господарської діяльності.

Інвентаризація підприємства проводиться на підставі наказу Міністерства фінансів з використанням типових форм документів. Після проведення інвентаризації складається протокол інвентаризаційної комісії, де відображаються всі наявні активи підприємства, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості. У результаті проведеного аналізу можна говорити про те, чи наявні у підприємства ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства.

‍

На початку і наприкінці звітного кварталу мають бути присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного кварталу менші за їхні нормативні значення – 1,0 та 0,1 відповідно.

Якщо наприкінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага надається позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство. Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності. У такому разі задоволення вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Проаналізувавши акти інвентаризації підприємства з протоколом інвентаризаційної комісії та звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, керівник повинен скликати Загальні збори учасників підприємства та винести на порядок денний питання виникнення неплатоспроможності компанії. Загальні збори учасників приймають рішення щодо подання керівником підприємства до суду заяви про відкриття провадження у справі про або ж ініціювання процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

‍

Законодавство з питань банкрутства в сучасних реаліях

08.03.2022 Асоціація правників України звернулася до Голови Верховного Суду Всеволода Князєва, Міністра юстиції України Дениса Малюськи, Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрія Костіна з пропозиціями внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: на період дії воєнного стану з 24.02.2022 та протягом 180 днів з дня скасування режиму воєнного стану в Україні керівник боржника не несе відповідальність відповідно до част.6 ст.34 Кодексу (зобов’язання у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Маємо надію, що законодавцями будуть внесені зміни щодо строків звернення керівника до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на період воєнного стану в Україні. Проте, наразі жодних змін до законодавства ухвалено не було.

‍

Автор: Аліна Гончарук, адвокат практики банкрутства Juscutum

Джерело: borgexpert

‍