Вероніка Мильцева

старша юристка практики Технологій та Інвестицій Juscutum

Єгор Огурцов

юрист практики Технологій та Інвестицій Juscutum

Для податкових та фіскальних органів будь-якої країни світу значними проблемами є приховування реальних доходів платників податків, використання агресивних схем податкового планування та зменшення податкового навантаження будь-якими способами.

Протягом тривалого часу держави та міжнародні організації намагалися вирішити цю проблему шляхом створення ефективних юридичних механізмів та спільних планів дій, які б дозволили забезпечити належну сплату податків та прозорість бізнес-транзакцій. Одним із яскравих прикладів є Загальний стандарт обмінуCRS. Ця процедура передбачає обмін інформацією щодо залишків на банківських рахунках між податковими службами країн-підписантів багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки .

До речі, навесні цього року в Україні був прийнятий Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки». Таким чином, Україна поступово має стати активним учасником автоматичного обміну інформацією.

Варто розуміти, що CRS – не єдиний механізм для обміну фінансовою інформацією. Так, в Європейському союзі діє Директива 2011/16/EU зі змінами або Directive inAdministrative Cooperation (DAC).

DAC з’явився завдяки CRS, проте пішов значно далі. Якщо CRS в багатьох випадках стосується тільки банківських рахунків, DAC дозволяє отримувати інформацію від рівня заробітної плати до доходу від продажу товару на маркетплейсі.

Про механізм DAC

DAC – це назва механізму кооперації та взаємодії між податковими органами держав-членів ЄС у боротьбі з несплатою податків, використанням схем податкової оптимізації, приховуванням доходів тощо.

Основою співробітництва податкових органів є обмін інформацією, що може допомогти у виконанні цілей DAC. Обмін інформацією відбувається в усіх можливих формах.

По-перше, автоматичний обмін, який застосовується, коли платники податків (фізичні та юридичні особи) діють в країні, відмінній від країни проживання, резидентства або реєстрації.

По-друге, обмін інформацією за запитом. Він використовується, коли потрібна додаткова інформація для податкових цілей в іншій країні.

І по-третє, спонтанний обмін, який відбувається, якщо одна країна виявляє інформацію про можливе ухилення від сплати податків, що стосується іншої країни.

Податкові не збирають більшу частину інформації особисто. Її їм надають підзвітні особи, тобто фізичні та юрособи, які володіють інформацією, що необхідна податковим. Серед підзвітних осіб можна виділити банки, маркетплейси в інтернеті, податкових консультантів тощо.

Крім обміну інформацією існують й інші форми кооперації, проте вони стосуються цілей, не цікавих більшій частині платників податків та підзвітних осіб, наприклад, статистика.

На кого розповсюджується дія DAC

Зазвичай DAC розповсюджується на фізичних та юридичних осіб, що є податковими резидентами держав-членів ЄС, а також на деяких посередників, наприклад, юристів та податкових консультантів. Крім цього, у фізичних та юридичних осіб з країн-не членів ЄС, що володіють маркетплейсами, через які можуть торгувати певні резиденти держав-членів ЄС, може виникнути обов’язок відкрити представництво в ЄС та звітувати в місцеві податкові органи в цілях DAC.

Про що дізнаються податкові органи ЄС

У рамках DAC необхідно передавати інформацію, визначену у директивах. Варто зауважити, що DAC змінювався декілька разів, тому його версії відомі під назвами DAC 1, DAC 2, DAC 3, DAC 4, DAC 5, DAC 6 та DAC 7.

У DAC 1 запровадили обмін інформацією про дохід від працевлаштування, зарплати директорів компаній, розмір пенсій, продукти страхування життя, нерухомість та дохід від неї.

У версії DAC 2 вже зʼявився обмін про стан фінансових рахунків (наприклад, рахунки у банку). Тож у цій версії передається така інформація, як ПІП для фізичних осіб та найменування для юридичних осіб; дата та місце народження для фізосіб; адреса та держава проживання для фізосіб та адреса і держава реєстрації для юросіб; індивідуальний податковий номер для фізосіб та номер реєстрації для юридичних осіб; номер рахунку та сальдо або залишок коштів на ньому; номер фінансової установи тощо.

До DAC 3 додали обмін даними про трансграничні рулінги (рулінг – це угода між податковою та платником податків стосовно певних питань. Наприклад, щодо зменшення оподаткування, трактування законодавства тощо) та угоди про узгодження ціни в рамках трансфертного ціноутворення.

DAC 4 став відомий завдяки обміну сountry-by-country звітів транснаціональних корпорацій. Для виконання вимог DAC 4 необхідно обмінюватися інформацією про сплачені податки, прибуток і дохід, кількість працівників, певні активи, країни діяльності тощо.

Також варто додати, що DAC 5 забезпечує обмін кінцевими бенефіціарами юридичних осіб.

В останні дві версії – DAC 6 та DAC 7 – додали обов’язок звітувати про трансграничні схеми з податкової оптимізації та торгівлю на онлайн-маркетплейсах.

При визначенні транскордонних схем з оптимізації оподаткування, що підпадають під DAC 6, необхідно застосовувати так звані відмітні ознаки (hallmarks). Існує декілька видів hallmarks. Наприклад, умови конфіденційності щодо схеми з оптимізації оподаткування є одним із видів відмітних ознак. Треба відзначити, що перелік hallmarks також залежить від національного законодавства держав-членів ЄС.

В останній версії DAC, а саме DAC 7, певні маркетплейси зобов’язані передавати інформацію про власних продавців: ПІП для фіосіб та найменування для юросіб; адресу та державу проживання для фізосіб та адресу та державу реєстрації для юросіб; індивідуальний податковий номер для фізичних осіб та номер реєстрації для юридичних осіб; номер платника ПДВ для фіз- та юросіб (за наявності); розмір винагороди, який отримав продавець на платформі тощо.

Слід зауважити, що під маркетплейсом мається на увазі будь-яка онлайн-платформа, що дозволяє продавцям продавати товари, надавати персональні послуги, здавати в оренду рухоме та нерухоме майно.

Але не є маркетплейсом інтернет-платформа, яка обробляє платежі, рекламує товари та послуги, дозволяє розміщувати інформацію про них, а також робить редірект на інший маркетплейс.

Які наслідки за недотримання вимоги DAC?

Насамперед, за порушення DAC відповідальні підзвітні особи (наприклад, банки, маркетплейси та податкові консультанти), що зобов’язані передавати інформацію до податкових органів держав-членів ЄС. Національні податкові можуть накласти грошові штрафи та інші санкції, проте вони залежать від кожної конкретної країни. Все через те, що DAC є директивою, тому кожна країна-член ЄС імплементує її по-різному.

Платники податків, які не є підзвітними особами, не несуть пряму відповідальність за порушення самого DAC, проте вони є в зоні ризику через інформацію про можливі порушення, яку можуть отримати податкові органи.

Якщо податковий орган держави-члена ЄС матиме припущення про порушення податкового законодавства, тоді він може розпочати посилені перевірки з метою підтвердження або спростування власних здогадок. Якщо припущення підтвердяться, тоді в залежності від правопорушення та національного законодавства, податкова може донарахувати податки, змусити сплачувати грошові штрафи тощо.

Отже, DAC зʼявився завдяки CRS та протягом певного часу був схожий на нього, проте він пішов значно далі через розширення переліку категорій інформації, що може запитуватись податковою однієї держави від іншої країни-члена ЄС. У цьому списку ми можемо знайти багато видів даних: від рівня заробітної плати до доходів від продажу товарів на маркетплейсах. При цьому, європейські законодавці вже обіцяють нову версію DAC для обміну інформацією про віртуальні активи.

Джерело: Banker.ua
8.2.2024
Податкове право
Власникам КІК приготуватися: термін подання звітності наближається.
Читати
26.1.2024
Лідери Juscutum увійшли до ТОП-100 юристів України 2023
Читати
25.1.2024
Артем Афян увійшов до переліку найкращих юристів світу за версією рейтингу Who’s Who Legal: Data 2024
Читати
16.1.2024
Juscutum приєднався до Глобального договору ООН в Україні
Читати
21.12.2023
Технології та інвестиції
Приватна пропозиція токенів: юридичний погляд
Читати
14.12.2023
Технології та інвестиції
Штучний Інтелект та авторське право: що врахувати юристу?
Читати
14.12.2023
Супровід бізнесу
Ризики для бізнесу за недотримання санкційного законодавства в Україні
Читати
13.12.2023
Кримінальне право та безпека бізнесу
Як захиститися від викрадення криптовалют: поради від Juscutum
Читати
6.12.2023
Вирішення спорів
Агробізнес
Пом'якшення валютних обмежень: 5 змін від НБУ
Читати
Всі новини