Що варто знати кожному митцю про авторське право?

Ольга Зав'язун

юристка практики Супроводу Бізнесу Juscutum‍‍‍‍

‍

Тема захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі авторських прав, була, є і буде актуальною. Адже завжди існували митці, які створювали свої витвори мистецтва та завжди були люди, які хотіли такими творами користуватися. Базисом для захисту авторських прав митців нині є новий Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01 грудня 2022 року № 2811-IX. Варто зазначити ключові моменти, які доцільно знати митцям.

Який твір може захищатися авторським правом?

Умовно твори авторського права можна поділити на три основні напрямки: література, мистецтво та наука. Важливим є те, що даний список не є обмеженим (вичерпним), оскільки в процесі розвитку весь час з’являються нові види творів. До прикладу, донедавна комп’ютерні програми було важко уявити частиною авторського права, а нині вони охороняються нарівні з літературними творами.

Сучасними творами авторського права є: літературні, усні, музичні, аудіовізуальні твори, твори образотворчого мистецтва, фотографічні твори, комп’ютерні програми, твори архітектури, містобудування та багато інших.

Ви, напевно, здогадалися, що не кожна робота може бути визнана твором та може отримати відповідний захист. Усе тому, що робота має відповідати певним вимогам (критеріям). Першочергово, вона повинна мати об’єктивне вираження (форму). Це може бути письмова, електронна (цифрова) чи будь-яка інша форма. Також дана робота має бути оригінальною. В останні десятиріччя загальноприйнятим є розуміння оригінального твору як «власного інтелектуального творіння автора», тобто це означає, що не може бути двох однакових творів. На сьогоднішній день ні в українському законодавстві, ні в законодавстві ЄС немає однозначного підходу до визначення цього критерію. Тому, дана ознака аналізується ситуативно, в кожному випадку окремо.

Який строк охорони авторських прав?

Охорона майнових авторських прав в Україні триває все життя автора та 70 років після його смерті. Безстроково ж охороняються особисті немайнові авторські права.

Що таке презумпція авторства?

Презумпція авторства полягає в тому, що авторське право на твір з’являється внаслідок факту його створення. Тобто для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація такого права чи будь-яке інше спеціальне оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, ім’я якої, як автора, зазначено в оригіналі або копії твору.

Але в окремих ситуаціях може виникати необхідність підтвердження свого авторства, особливо якщо автор займається комерційною діяльністю. За таких умов автор може опублікувати твір із зазначенням свого імені в певних друкованих чи інтернет-виданнях, в медіа тощо. Також за бажанням автор може зареєструвати своє авторське право та отримати свідоцтво на підтвердження свого авторства. Важливо зазначити, що при здійсненні такої реєстрації не проводиться ніяка експертиза твору.

Тому в спірній ситуації або якщо, до прикладу, необхідно передати права або оформити спадщину, таке свідоцтво про реєстрацію забезпечить функцію фіксації та підтвердження авторства.

Як автор може розпорядитися своїми авторськими правами?

Автор або інший власник майнових авторських прав може розпоряджатися своїми правами шляхом укладення договорів. Розгляньмо поширені договори, які можуть бути актуальними, до прикладу, у сфері мистецтва:

• Ліцензійний договір передбачає надання дозволу на використання витвору мистецтва. За цим договором може надаватися три види ліцензій:

1) виключна ліцензія видається лише одній особі та виключає можливість використання автором цього витвору та можливість видачі ним іншим особам ліцензій на таке використання;

2) одинична ліцензія також видається лише одній особі й виключає можливість видачі автором ліцензій іншим особам (аналогічно з попереднім видом), але при цьому автор має право самостійно використовувати даний витвір;

3) невиключна ліцензія передбачає, що автор має право самостійно використовувати свій витвір мистецтва та видавати іншим особам такі ліцензії на його використання. Останній вид ліцензій є найвигіднішим для автора або іншого власника майнових авторських прав, з огляду на обсяги прав, які в нього залишаються.

• Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, відповідно до якого одна сторона, тобто автор, зобов’язується створити витвір мистецтва згідно з вимогами замовника. Законодавець створив певні суперечності між Цивільним кодексом України та Законом України «Про авторське право і суміжні права» щодо переходу майнових прав на такий твір від автора до замовника. Тому, в даному договорі, важливо чітко зазначити положення щодо переходу від автора до замовника майнових прав інтелектуальної власності на твір.

• Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності передбачає, що автор або власник майнових авторських прав передає іншій особі частково або в повному обсязі майнові права на витвір мистецтва. Якщо автор передав майнові права, то він їх позбавляється, тобто надалі він не може самостійно використовувати такий витвір, видавати ліцензії та забороняти іншим особами використовувати його. Особисті немайнові права залишаються в автора.

В Україні такі договори повинні укладатися в письмовій (електронній) формі, крім договору про використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової інформації тощо), які можуть укладатися в усній формі.

Що таке право слідування?

Дійсний закон України «Про авторське право і суміжні права» уніфікував наше законодавство відповідно до правил Європейського Союзу. Право слідування передбачає, що автор має право на невідчужувану винагороду в разі перепродажу оригіналу твору образотворчого мистецтва. Право слідування належить автору, а після його смерті переходить до спадкоємців автора та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу 70 років з моменту смерті автора.

Тобто, у разі наступного перепродажу твору образотворчого мистецтва, автор або його спадкоємці мають право отримувати відсоток від такого продажу. Дане право є  актуальним, адже ціни на такі твори образотворчого мистецтва можуть значно зростати з часом і наступні продажі можуть бути вигіднішими.

Залежно від ціни наступного продажу, без урахування податків, розмір справедливої винагороди становить:

·      6 % – для ціни продажу, еквівалентної від 50 євро до 3000 євро включно;

·      5 % – для ціни продажу, еквівалентної від 3000,01 євро до 50 000 євро включно;

·      3 % – для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 50 000,01 євро до 200 000 євро;

·      1 % – для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 200 000,01 євро до 350 000 євро;

·      0,5 % – для діапазону ціни продажу, еквівалентної від 350 000,01 євро до 500 000 євро;

·      0,25 % – для ціни продажу вище еквівалентної 500 000 євро.

При цьому загальний розмір справедливої винагороди за кожний наступний продаж одного оригіналу твору, що йде за першим його відчуженням, не може перевищувати суму, еквівалентну 12 500 євро.

Таке право слідування поширюватиметься не лише на аукціонні будинки, галереї й тому подібні організації, але й на фізичних осіб, якщо вони здійснюють продаж шляхом публічної пропозиції за допомогою мережі Інтернет, тобто через соціальні мережі, платформи онлайн-оголошень, маркетплейси, торги, тендери тощо.

Актуальна проблема у сфері мистецтва

Відповідно до законодавства України, авторське право та право власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір, не є взаємозалежними. Тобто коли колекціонер, галерея або музей купують твір образотворчого мистецтва, вони укладають договір купівлі-продажу. Зазвичай не береться до уваги той факт, що за таким договором передається лише фізичний твір, а не майнові авторські права.

Оскільки колекціонер, придбавши картину таким чином, не може використовувати її для інших цілей, окрім особистого споглядання, він не має права розміщувати зображення картини ні у своїх соціальних мережах, ні в будь-якому іншому місці. Будь-яке використання зображення потребує згоди автора або його спадкоємців.

З урахуванням цих обставин, можна запропонувати художникам та галереям встановлювати дві ціни на твір образотворчого мистецтва: одну – за фізичний примірник, іншу – за передачу майнових авторських прав. Більше того, такі права не обов’язково передаються назавжди, їх можна передати на певний термін – рік, п’ять чи десять років, залежно від бажань власника.

Стає зрозумілим, що авторське право є важливим інструментом для захисту витворів мистецтва кожного митця. Тому, хоч авторське право на твір і виникає автоматично при його створенні, ми рекомендуємо здійснювати реєстрацію своїх витворів мистецтва для власного спокою та для легшого доведення авторства у спірних ситуаціях.