Власнику рахунків за кордоном варто заздалегідь скласти перелік рахунків, з’ясувати, яка юридична особа їх веде, і звірити дані з деклараціями. Нижче шість кроків, які можна виконати самостійно.

З 1 липня 2026 року в Україні застосовується оновлений стандарт обміну інформацією про фінансові рахунки CRS 2.0, який охоплює також електронні гроші. Що саме змінилося і коли настають строки звітності, описано в матеріалі CRS 2.0 в Україні. Цей чекліст про практичну підготовку: як упорядкувати власну інформацію, щоб відповідати на запити фінансових установ і податкових органів спокійно та з документами.

Крок 1. Визначте податкове резидентство

Резидентство визначає кожна країна за власними правилами, тому людина може бути резидентом двох держав одночасно. Запишіть, у яких країнах ви можете вважатися резидентом, і зберіть підтвердження: договір оренди чи право власності на житло, дати перебування, трудові або підприємницькі зв’язки. Про критерії докладніше: податкове резидентство.

Крок 2. Складіть реєстр рахунків

Внесіть усі рахунки, відкриті поза Україною: банківські, платіжні, брокерські, з електронними грошима, криптосервісів, а також картки. Зручно вести таблицю:

Що записатиНавіщоНазва сервісу та юридичної особи, що веде рахунокЗвітує саме ця особа, а не брендКраїна реєстрації особиВід неї залежить, чи діє обмін за CRSТип рахунку й валютаВід типу залежать вимоги до перевірки та звітностіДата відкриттяРозрізняє існуючі й нові рахункиЗалишок на 31 грудня кожного рокуЦе показник, який зазвичай входить до звітуНадходження, проценти, дивіденди за рікДля звіряння з деклараціямиПодатковий номер, вказаний у сервісіПеревірка узгодженості даних

Крок 3. З’ясуйте, хто веде рахунок

Один сервіс може обслуговувати різні рахунки через різні юридичні особи в різних країнах. Відповідь зазвичай є в договорі, умовах користування та виписці. Якщо з документів незрозуміло, запитайте в підтримці сервісу.

Крок 4. Перевірте самосертифікацію

Фінансові установи просять клієнтів підтвердити податкове резидентство та податковий номер. Перегляньте, що ви вказали в профілі кожного сервісу: країни, номери, адресу. Якщо обставини змінилися, наприклад, змінилося місце проживання, оновіть дані. Розбіжності між тим, що вказано в сервісі, і фактичним становищем, можуть призвести до додаткових запитів від установи.

Крок 5. Звірте дані з деклараціями

Порівняйте доходи й залишки з реєстру з тим, що було задекларовано в Україні та в інших країнах резидентства за відповідні роки. Окремо проаналізуйте: проценти, дивіденди, дохід від продажу активів, надходження від клієнтів. Про особливості оподаткування: оподаткування українців за кордоном і в Україні.

Крок 6. Підготуйте підтвердні документи

Зберіть документи, що пояснюють походження коштів і операцій: договори, рахунки, виписки, довідки про сплачені податки. Їх краще мати під рукою до того, як установа чи податковий орган поставить запитання.

Коли звертатися до консультанта

  • є рахунки у кількох країнах або ви можете бути резидентом двох держав;
  • у минулі роки доходи за кордоном не декларувалися;
  • є криптоактиви або рахунки в сервісах електронних грошей;
  • установа запитує додаткові документи чи відмовляє в обслуговуванні.

Рішення про закриття рахунків чи переказ коштів ухвалюйте після оцінки податкових наслідків, а не замість неї: вони не скасовують питань за попередні періоди.

Питання й відповіді

Чи потрібно щось подавати самостійно через CRS 2.0? Звітують фінансові установи, а не клієнти. Від вас, як правило, потрібні достовірні дані та самосертифікація.

Як часто оновлювати реєстр? Мінімум раз на рік після 31 грудня, а також після відкриття нового рахунку чи зміни резидентства.

Чи стосується це лише великих сум? Ні, але строки поетапні й залежать від вартості рахунку: деталі в матеріалі про CRS 2.0.

Що з криптоактивами? Читайте про CARF і легалізацію криптовалют.

Матеріал має інформаційний характер і не є податковою консультацією. Для оцінки вашої ситуації напишіть: partner@juscutum.com.

‍

20.10.2026
Закордонні рахунки та CRS 2.0: чекліст для власника
Читати
19.10.2026
CRS 2.0 в Україні з 1 липня 2026: що змінилося і коли обмін
Читати
16.10.2026
Що може зупинити поставку оборонної продукції: карта юридичних ризиків виробника
Читати
4.10.2026
Investing in Ukrainian Defence Tech: Due Diligence Checklist
Читати
8.10.2026
Ukraine Defence Tech: Legal Guide for Investors
Читати
4.10.2026
AI-агенти: хто відповідає за помилки чат-бота та як знизити юридичні ризики
Читати
7.10.2026
ПДВ-пільга в оборонних закупівлях: що змінила консультація Мінфіну № 314
Читати
7.10.2026
Бойові дані та AI: хто власник даних і як регулюється доступ партнерів
Читати

Зв'язатись

Заповніть форму та отримайте консультацію
Дякуємо за звернення! Наш менеджер звʼяжеться з вами найближчим часом.
Oops! Something went wrong while submitting the form.