Оновлено: 18 листопада 2026.
Коротко: коли особа має зв’язки з двома державами, податкове резидентство нерідко вирішує центр життєвих інтересів. Універсального переліку документів, який гарантував би визнання, немає, але є вісім груп обставин, які варто аналізувати й підтверджувати: житло, сім’я, робота й доходи, бізнес, рахунки та витрати, повсякденні зв’язки, дні перебування і довідка про резидентство. Доказову базу краще формувати наперед, а не після запиту контролюючого органу.
За останні роки багато українців опинилися в ситуації, коли особисте й економічне життя розподілене між кількома державами. Одні проживають за кордоном, але працюють на українські компанії. Інші відкрили бізнес у Європі й залишилися власниками підприємств в Україні. Хтось переїхав із сім’єю, придбав нерухомість, влаштував дітей до місцевої школи, але зберіг українську реєстрацію, статус ФОП і рахунки. Тоді виникає питання: резидентом якої держави особа є?
Від відповіді залежить не лише країна сплати податку із заробітної плати. Резидентство визначає обов’язок декларувати іноземні доходи, оподатковувати дивіденди, доходи від інвестицій і продажу активів, а також дотримуватися правил про КІК. Помилка може призвести до донарахувань, штрафів, потреби подавати декларації в кількох юрисдикціях і тривалих спорів. У період міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS) заявлений статус має узгоджуватися з реальними обставинами життя.
Ця стаття про докази. Як вибудувати загальну стратегію у разі конфлікту двох держав, ми розбираємо в матеріалі Подвійне податкове резидентство фізичної особи: стратегія захисту, а базові поняття й критерії — у статті Податкове резидентство. Українські реалії.
Де центр життєвих інтересів серед критеріїв резидентства
Порядок визначення резидентства фізичної особи в Україні встановлює пп. 14.1.213 Податкового кодексу. Критерії застосовують послідовно: місце проживання, місце постійного проживання, центр життєвих інтересів, перебування в Україні щонайменше 183 дні та, за певних умов, громадянство. Якщо особа має місце постійного проживання і в Україні, і в іноземній державі, вирішальним стає питання, з якою державою в неї тісніші особисті або економічні зв’язки. Саме сукупність таких зв’язків і є центром життєвих інтересів.
Необхідно розмежовувати резидентство за внутрішнім законодавством і для цілей міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Україна може вважати особу своїм резидентом за Кодексом, а іноземна держава — за власним правом. Тоді виникає подвійне резидентство, і його вирішують положення відповідного договору, якщо він діє між державами і поширюється на ситуацію. Зазвичай договір передбачає послідовну оцінку постійного житла, більш тісних особистих та економічних зв’язків, місця звичайного проживання, громадянства та можливість домовленості компетентних органів.
Центр життєвих інтересів — це не адреса в документах. Це фактична сукупність обставин, що характеризують особисте, сімейне, професійне й економічне життя особи у конкретному періоді. Нижче — групи обставин, які варто документувати.
1. Житло
Важливо не лише володіти нерухомістю, а й мати житло, доступне для постійного проживання. Громадянин України може мати квартиру в Києві, але кілька років жити в орендованому будинку в Німеччині, а київська квартира тим часом передана в довгострокову оренду і фактично недоступна. Саме володіння квартирою не завжди означає постійне житло для цілей міжнародного договору.
Підтверджують: право власності чи користування, строк оренди й фактичну доступність житла, адресу фактичного проживання, регулярність використання. Доказами можуть бути договори оренди, витяги з реєстрів нерухомості, документи про реєстрацію місця проживання, рахунки за комунальні послуги й інтернет, страхування житла, договори передачі власної нерухомості в оренду третім особам. Якщо житло в Україні пошкоджене, зруйноване або розташоване на тимчасово окупованій території, значення мають відповідні акти та витяги.
2. Сім’я
Кодекс визначає місце постійного проживання членів сім’ї як одну з достатніх, але не виключних умов для висновку про центр життєвих інтересів. Однак важливий фактичний зміст сімейних відносин, а не формальна реєстрація шлюбу чи місця проживання. Якщо особа працює за кордоном, а дружина (чоловік) і неповнолітні діти постійно живуть в Україні, це може свідчити про тісні зв’язки з Україною. І навпаки: переїзд усієї сім’ї, навчання дітей за кордоном і спільний побут в іншій державі — сильні аргументи на користь перенесення центру інтересів.
Доказами можуть бути документи про місце проживання членів сім’ї, договори оренди спільного житла, довідки про навчання дітей у школі чи садку, трудові договори другого з подружжя, медичне страхування, а також документи про спільні витрати й утримання дітей. Свідоцтво про шлюб підтверджує сімейний статус, але саме по собі не показує, де сім’я фактично проживає.
3. Робота й доходи
Економічні зв’язки не обмежуються країною, де зареєстрований роботодавець чи відкритий рахунок. Важливо встановити, де особа фактично виконує роботу, де організована її професійна діяльність, звідки вона отримує доходи і наскільки стабільні ці зв’язки. Український IT-фахівець може отримувати винагороду від української компанії, а працювати з Іспанії: місцезнаходження компанії й місце виконання роботи тоді не збігаються, і оцінювати треба обидві обставини.
Доцільно зібрати трудові договори й контракти про надання послуг, документи про дистанційний режим, довідки роботодавця про місце фактичного виконання обов’язків, розрахункові листи та підтвердження виплат, податкові декларації й довідки про сплату податків, документи про соціальне страхування, а також дозволи на роботу, якщо вони потрібні. Окрему увагу варто приділити структурі доходів: заробітній платі, підприємницькому доходу, дивідендам, відсоткам, оренді та інвестиціям. Але отримання більшої частини доходу в певній державі не завжди автоматично означає, що саме там центр інтересів.
4. Бізнес
Це один із найчутливіших критеріїв. Кодекс надає особливе значення реєстрації особи як підприємця, а реєстрація як самозайнятої особи є достатньою підставою для резидентства України за внутрішнім законодавством. Тому збереження статусу ФОП після переїзду потребує окремої правової оцінки. Водночас для цілей договору наявність українського ФОП чи корпоративних прав в українській компанії не обов’язково остаточно вирішує питання.
Треба розрізняти формальне володіння бізнесом і фактичну участь у ньому. Можна бути власником української компанії й не брати участі в операційному управлінні. А можна щодня ухвалювати рішення, підписувати договори, контролювати фінанси й керувати працівниками. Економічні зв’язки в цих випадках різні. Значення мають витяги з реєстрів, статути, корпоративні договори й документи про структуру власності, рішення про призначення керівників, протоколи зборів і засідань, довіреності та документи про делегування повноважень, договори з контрагентами, документи про офіс, працівників і виробничі потужності, фінансова й податкова звітність, а також документи про місце фактичного прийняття управлінських рішень.
Для власників міжнародного бізнесу є й інший ракурс: управління компанією з іншої держави може створювати ризики для самої компанії. Про місце ефективного управління й постійне представництво див. Податкове резидентство іноземної компанії: місце ефективного управління.
5. Рахунки, активи та витрати
Банківські рахунки, нерухомість, інвестиції та інші активи теж характеризують економічні зв’язки, але важливіший характер їх використання, ніж сам факт наявності. Відкриття рахунку за кордоном не підтверджує перенесення центру інтересів. Більше говорить аналіз того, де особа регулярно купує, платить за житло, утримує сім’ю, отримує доходи й керує інвестиціями. Якщо вона заявляє про постійне проживання в одній державі, а переважна частина щоденних витрат тривалий час здійснюється в іншій, така невідповідність викликає питання.
Банківські операції — допоміжний доказ: окремий платіж, місцезнаходження банку чи валюта рахунку самі не визначають резидентство.
6. Повсякденні зв’язки
Центр життєвих інтересів охоплює й обставини, що характеризують повсякденне життя та інтеграцію в суспільство держави: медичне обслуговування, освіту, участь у професійних організаціях, користування соціальними послугами та інші сталі зв’язки. Кожна з них окремо має обмежену доказову силу, але разом вони дають цілісну картину, де фактично організоване життя особи.
7. Дні перебування
Правило 183 днів найвідоміше й найчастіше застосовується неправильно. За Кодексом критерій перебування в Україні щонайменше 183 дні застосовується, зокрема, коли визначити державу центру життєвих інтересів неможливо або коли особа не має постійного житла в жодній державі. Іноземне право може встановлювати інші правила визначення резидентства, зокрема щодо підрахунку днів і податкового періоду. Критерій звичайного проживання, передбачений договорами, не слід автоматично ототожнювати з правилом 183 днів.
Для підтвердження фактичного перебування зберігайте відомості про перетин державного кордону, копії паспортів із відмітками, квитки на літаки, потяги й автобуси, документи про відрядження, підтвердження проживання в готелях чи орендованому житлі. Особливо важливо вести облік переміщень у Шенгенській зоні, де перетин внутрішніх кордонів зазвичай не супроводжується відмітками в паспорті.
8. Тимчасовий захист і виїзд через війну
Набуття тимчасового захисту, дозволу на проживання чи соціальної допомоги не означає автоматичного набуття резидентства іноземної держави чи втрати українського. Міграційний і податковий статуси мають різне призначення. Водночас обставини, спочатку тимчасові, можуть змінитися: особа працевлаштувалася за кордоном, перевезла сім’ю, орендувала житло на тривалий строк, зареєструвала бізнес і сформувала сталі економічні зв’язки з іншою державою. Тому оцінюють не лише причину первинного виїзду, а й подальший розвиток обставин.
Документи, що можуть мати значення: рішення про надання тимчасового захисту, документи про проживання, працевлаштування, навчання дітей, продовження міграційного статусу, а також підтвердження збереження чи припинення життєвих зв’язків з Україною. Намір повернутися після війни характеризує особисті обставини, але сам не замінює оцінки фактичного місця проживання й економічної діяльності.
Довідка про податкове резидентство: що вона підтверджує
Довідка підтверджує статус особи за відповідний період і може використовуватися для застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування. В Україні форму довідки-підтвердження й порядок підтвердження статусу податкового резидента затверджено наказом Мінфіну від 19.08.2022 № 248 (зареєстровано в Мін’юсті 07.10.2022 за № 1195/38531). Довідку видає податковий орган за заявою безоплатно: або довідку, або вмотивовану відмову він надає протягом десяти календарних днів, а отримати її можна в паперовому чи електронному вигляді. Документи для іноземних податкових органів подають з перекладом українською.
Але довідка в одній державі не завжди усуває можливі претензії з боку іншої. Наприклад, особа може мати довідку про резидентство Польщі й водночас лишатися українським ФОП, мати тут постійне житло та сім’ю. Тоді виникає питання про одночасне виконання критеріїв обох держав. Іноземна довідка буде важливим доказом, однак для вирішення колізії може знадобитися аналіз договору й підтвердження фактичних обставин.
Приклад: Польща, ФОП і квартира в Києві
Громадянин України з 2022 року живе в Польщі. Він орендує квартиру у Варшаві, дружина працює в польській компанії, діти ходять до місцевої школи. Водночас він власник українського підприємства, отримує дивіденди, має квартиру в Києві й зареєстрований ФОП. За податковий рік він перебуває в Польщі понад 250 днів. Чи він однозначно резидент Польщі? Не обов’язково. Щоб зробити висновок, потрібно з’ясувати:
- чи має він в Україні житло, доступне для постійного проживання;
- де фактично живе його сім’я;
- чи веде діяльність як ФОП;
- чи бере участь в операційному управлінні українською компанією і звідки приймає ключові рішення;
- чи має інші джерела доходу в Польщі;
- де сплачує податки та виконує обов’язки з декларування;
- чи відповідає критеріям резидентства обох держав і як у цьому разі застосовується договір.
Якщо українську квартиру передано в довгострокову оренду, підприємством керує найманий директор, а сімейне та повсякденне життя зосереджене в Польщі, це може посилити позицію щодо польського резидентства для цілей договору. Якщо ж людина і далі активно веде бізнес в Україні, регулярно користується житлом у Києві та зберігає тут інші сталі зв’язки, оцінка потребує додаткового аналізу. Однакові формальні обставини можуть вести до різних висновків.
Алгоритм із п’яти кроків
- Визначте конкретний податковий рік. Резидентство аналізують за обставинами відповідного періоду: документи за 2026 рік не завжди підтверджують статус за 2024 чи 2025.
- Складіть хронологію. Дати переїзду, початку роботи, укладення оренди, переїзду сім’ї, початку навчання дітей, реєстрації чи припинення бізнесу.
- Зберіть документи щодо обох держав. Недостатньо підтвердити зв’язки лише з країною, резидентом якої ви себе вважаєте; оцініть і збережені зв’язки з іншою.
- Перевірте узгодженість. Дані в деклараціях, банківських анкетах, документах про резидентство, трудових договорах і міграційних документах не повинні містити необґрунтованих суперечностей. Чому це важливо в умовах CRS, див. стратегію захисту та чекліст по закордонних рахунках.
- Підготуйте правову позицію. Вона враховує внутрішнє законодавство кожної держави, положення договору, фактичні обставини й наявні докази.
Найпоширеніша помилка — спроба підтвердити резидентство вже після запиту контролюючого органу. Значно ефективніше формувати доказову базу заздалегідь, особливо якщо ви живете в кількох країнах, маєте іноземні доходи або міжнародний бізнес. Для власників бізнесу, підприємців і всіх, хто отримує доходи в кількох державах, визначення резидентства має стати частиною системного управління податковими ризиками.
Якщо ви готуєте доказову базу чи вже отримали запит, команда Juscutum з міжнародного структурування допоможе систематизувати обставини, оцінити позицію й підготувати документи. Для спорів із контролюючим органом є практика податкових спорів. Також можна записатися на консультацію або написати на partner@juscutum.com.
Читайте також:
- Подвійне податкове резидентство фізичної особи: стратегія захисту
- Податкове резидентство. Українські реалії, або як законно оформити своє проживання за кордоном
- Податок PIT в Польщі: як декларувати та сплачувати податки українським біженцям
- CRS 2.0 в Україні з 1 липня 2026: що змінилося і коли обмін
Поширені запитання
Що таке центр життєвих інтересів і чим він відрізняється від місця проживання?
Це сукупність особистих і економічних зв’язків особи з певною державою: сім’я, житло, робота, бізнес, доходи, повсякденне життя. Це не формальна адреса й не країна, яку особа обрала для сплати податків. Його оцінюють, якщо постійне житло є і в Україні, і за кордоном, за конкретний податковий період.
Чи достатньо довідки про податкове резидентство, щоб довести свій статус?
Ні, не завжди. Довідка підтверджує статус особи за відповідний період і може використовуватися для застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування. Але отримання довідки в одній державі не усуває можливих претензій іншої. У разі конфлікту резидентства потрібні докази фактичних обставин.
Які документи підтверджують житло, сім’ю та роботу?
Для житла: право власності чи користування, договори оренди, витяги з реєстрів, рахунки за комунальні послуги. Для сім’ї: документи про місце проживання членів сім’ї, довідки про навчання дітей, медичне страхування. Для роботи: трудові договори чи контракти, довідки роботодавця про місце фактичного виконання обов’язків, розрахункові листи, декларації та документи про сплату податків.
Чи потрібно підтверджувати зв’язки і з державою, резидентом якої я себе вважаю, і з другою державою?
Так. Недостатньо підтвердити лише зв’язки з країною, резидентом якої особа себе вважає. Потрібно також оцінити й пояснити зв’язки, що збереглися з іншою державою, наприклад український ФОП, житло чи корпоративні права.
Як підтвердити дні перебування, якщо між країнами Шенгену немає відміток у паспорті?
Зберігайте квитки на літаки, потяги й автобуси, документи про відрядження, підтвердження проживання в готелях чи орендованому житлі, а також записи про перетин кордону. Для країн Шенгенської зони, де внутрішні кордони зазвичай не супроводжуються відмітками, особливо важливо вести облік переміщень самостійно.
Чи означає тимчасовий захист за кордоном, що я більше не є резидентом України?
Ні, не автоматично. Набуття тимчасового захисту, дозволу на проживання чи соціальної допомоги не означає ні набуття резидентства іноземної держави, ні втрати українського. Міграційний і податковий статуси мають різне правове призначення. Водночас з часом обставини можуть змінитися, тому оцінюють подальший розвиток життєвих зв’язків.
Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми можуть змінюватися, тому перед застосуванням перевіряйте чинну редакцію.

