Оновлено: 17 листопада 2026.

Коротко: експортний контроль для виробника безпілотників і DefenceTech-компанії — це не одна заява про дозвіл, а послідовність підготовчих кроків. Спершу компанія ідентифікує, що саме в неї є, потім реєструється як суб’єкт міжнародних передач, будує систему внутрішнього контролю, закладає захист у контракт і лише тоді подає на дозвіл. Більшість зривів трапляється не на дозволі, а на етапі підготовки: помилкова ідентифікація, контракт без обмеження реекспорту, незадокументований доступ іноземців до технічних даних. Нижче — практичний порядок дій і чекліст готовності.

Ця стаття про те, як підготувати компанію. Про сам дозвіл на експорт — строки розгляду, спрощений трек і вартість — читайте в окремих матеріалах: Експортний контроль і дозвіл на експорт військових технологій у 2026 році та Fast Track і Drone Deal: новий експорт DefenceTech 2026.

Що підпадає під експортний контроль

Поширена помилка — думати, що експортний контроль стосується лише вантажу, який перетинає кордон. Насправді він охоплює значно ширше коло операцій:

  • вивезення й ввезення фізичних товарів для виробництва;
  • вивезення зразків для виставок і реклами та ввезення виробів для тестування чи модифікації;
  • передача технологій і технічних даних, зокрема розкриття їх іноземним особам;
  • експорт і брокерські послуги, на які теж можуть вимагатися дозволи.

Тому перш ніж говорити про дозвіл, треба зрозуміти, які об’єкти є в компанії і яка передача чого може бути контрольованою.

Крок 1. Ідентифікація продукції до будь-яких переговорів

Починайте з ідентифікації, навіть якщо нічого передавати не плануєте. Вона показує, що саме є на підприємстві і яка передача може порушити режим контролю.

Під експортний контроль підпадають дві категорії.

  • Товари військового призначення. Озброєння, боєприпаси, військова техніка, тобто все, що створене для військових цілей і відповідає характеристикам військових товарів. Перелік затверджено постановою Кабміну № 1807.
  • Товари подвійного використання. Те, що можна застосовувати і на полі бою, і в цивільній сфері. Перелік затверджено постановою № 86.

Окремо про безпілотники. Багато виробників впевнені, що їхні дрони належать до товарів подвійного використання, але перевірка за переліками показує, що це товар військового призначення. Критерій — не лише технічні характеристики, а й мета, для якої виріб створено. Тому у сумнівних випадках не покладайтеся на власну оцінку.

Як отримати офіційне підтвердження залежить від категорії:

  • для товарів подвійного використання можна звернутися до Торгово-промислової палати України за відповідним підтвердженням і з ним іти до Державної служби експортного контролю (ДСЕК);
  • для товарів військового призначення звертатися до Палати немає сенсу: вона не уповноважена їх ідентифікувати. Заявку подають до ДСЕК самостійно, для експертизи.

Крок 2. Реєстрація суб’єктом міжнародних передач

Реєстрація відбувається в ДСЕК і є обов’язковою. Вона йде паралельно з попередньою ідентифікацією, це не дві окремі процедури. Документи подаються для підтвердження, що ви правильно ідентифікували продукцію, і для реєстрації вас як суб’єкта міжнародних передач. Найважливіший документ — довідка з описом продукції або, якщо йдеться про технології, послуги чи технічні дані, анотований опис.

Реєструватися потрібно один раз. Для нової продукції чи нового контракту проходять лише етап ідентифікації, і він швидший. За нашою практикою, станом на листопад 2026 року документи подають у паперовому вигляді, бо експериментальний проєкт електронної подачі призупинено.

Важливо: реєстрація не зобов’язує вас потім отримувати дозволи. Якщо плани змінилися, ніхто не вимагатиме проходити наступні етапи. Тому ми рекомендуємо зареєструватися й ідентифікувати продукцію наперед, поки тривають переговори з іноземним партнером. Формально строки короткі, але на практиці підготовка документів і пошук уповноваженої особи забирають більше часу.

Крок 3. Система внутрішньофірмового експортного контролю

Система внутрішньофірмового експортного контролю — це людина або підрозділ, які стежать за дотриманням режиму на підприємстві. Для малої компанії достатньо однієї уповноваженої особи, для великого виробництва потрібен окремий підрозділ. Вони перевіряють контракти і контрагентів, контролюють передачі та готують звітність після кожної операції.

Вимоги до уповноваженої особи: вона не може бути директором і не повинна бути пов’язана зі збутом чи комерційною діяльністю. Спеціальної освіти не вимагається, але людина має знати законодавство у сфері експортного контролю.

Атестація системи потрібна не завжди. Вона обов’язкова, зокрема, коли передаються товари військового призначення чи інформація, що містить державну таємницю, та для окремих видів дозволів. Процедура така: частину документів подають на атестацію, частина лишається на підприємстві. ДСЕК перевіряє пакет, може запросити на співбесіду директора й уповноважену особу, а за потреби провести виїзну перевірку. Після цього він або атестує систему, або дає рекомендації щодо покращення.

Навіть якщо атестація не обов’язкова, ми радимо створити систему й призначити уповноважену особу. Документи, які не подаються на атестацію, все одно перевірятимуть під час виїзної перевірки. А у разі питань від ДСЕК ви зможете показати, що компанія свідомо дотримується режиму.

Крок 4. Повноваження Кабміну: коли потрібні

Повноваження від Кабінету Міністрів потрібні в загальному порядку, коли передаються товари військового призначення або товари, що містять державну таємницю. Для товарів подвійного використання цього етапу немає.

Процедура включає розгляд міжвідомчою комісією, де перевіряють компанію і конкретну передачу. До процесу можуть залучати СБУ, МЗС, Міноборони та інші органи залежно від типу передачі. Законодавчо цей етап триває до 40 днів, але на практиці значно довше: змінювався склад комісії, ухвалювалися політичні рішення про блокування й розблокування експорту.

Резиденти Defence City за відповідності критеріям цей етап пропускають. Але інші процедури вони проходять повністю: реєстрація суб’єктом, атестація, отримання дозволу. Режим Defence City не дає права «прийти й одразу передавати товар».

Крок 5. Зовнішньоекономічний контракт: закласти захист наперед

Контракт з іноземним покупцем потрібно будувати з урахуванням відповідальності, яка лягає на вас. Зверніть увагу на три речі.

  • Кінцевий споживач. Визначте його у контракті. Пізніше від вас вимагатимуть сертифікат кінцевого споживача, тож узгоджуйте це з іноземним контрагентом заздалегідь.
  • Заборона реекспорту. Закладіть у контракт заборону передавати товар третім особам. Проконтролювати це не завжди можливо, але договірний захист — мінімальний крок для зниження вашої відповідальності.
  • Прямий іноземний виробник. Якщо працюєте напряму з іноземним виробником, передбачте у контракті все, що може стати проблемою пізніше, зокрема обмеження використання й подальшої передачі.

Про захист інтелектуальної власності та умови співпраці з іноземними партнерами читайте також у матеріалі Захист інтелектуальної власності у військових розробках.

Крок 6. Дозвіл або висновок: який документ вам потрібен

Дозволи та висновки різняться залежно від мети і виду операції.

  • Дозвіл на передачу. Для постійного експорту. Буває разовий, генеральний і відкритий. Вони різняться строком дії, обмеженістю контрагентів і кількістю поставок. Для разової поставки простіше оформити разовий дозвіл. Якщо ви регулярно постачаєте одному партнеру чи в одну країну, виправданий генеральний або відкритий, хоча їх отримати складніше. Загальний строк отримання дозволу — 30 днів; потрібен сертифікат кінцевого споживача, а до процесу залучають міжвідомчу комісію.
  • Висновок на тимчасове вивезення чи ввезення. Для виставок, реклами, тестування чи модифікації виробів. Він теж буває разовий, генеральний і відкритий. Обов’язкова умова: товар має повернутися в Україну.

Для виставок і тестування рахуйте час наперед: оформлення висновку після того, як зразок уже відправлено, неможливе.

Крок 7. Звітність і перевірки після передачі

Після того, як передача відбулась, робота не закінчується. ДСЕК зобов’язує звітувати про фактичну передачу й про використання товару за заявленим призначенням. Саме тут корисна уповноважена особа, яка веде звітність по кожній операції.

Дві речі, які варто враховувати:

  • Відповідальність. Порушення режиму тягне цивільну й кримінальну відповідальність. Йдеться, зокрема, про ст. 333 Кримінального кодексу.
  • Перевірка за кордоном. ДСЕК має право здійснити виїзну перевірку за кордоном, у виробника, який отримав товар. Те, що товар уже передано, не означає, що він вийшов з-під контролю.

Якщо передача затримується, наприклад через довге очікування на митниці, не чекайте, поки строк спливе. Краще заздалегідь повідомити ДСЕК про затримку й про потрібний додатковий час, ніж подавати звітність уже з простроченням. Про те, що робити, якщо вантаж затримали на митниці, читайте в матеріалі Комплектуючі застрягли на митниці: як захистити оборонний контракт від зриву строків.

Самостійно чи через спецекспортера

Якщо компанія не готова проходити всі етапи, є альтернатива — передача через спецекспортера. Це переважно державні організації й один приватний. Вони виступають стороною процедури і здійснюють її замість вас. Приватні, як правило, працюють як брокерський сервіс.

Спецекспортер доречний у двох випадках: для разової операції (наприклад, вивезення зразка на виставку) і коли потрібен короткий строк. Але він не знімає всіх питань. Відповідальність за те, що робить спецекспортер, і за саму передачу лишається на вас, а ще виникають податкові ризики. Для регулярних передач краще зареєструватися самостійно: це довше на старті, зате не потребує посередника щоразу.

Нова процедура за постановою № 875: чому нею майже не користуються

Паралельно із загальним порядком діє процедура за постановою Кабміну № 875 (з липня 2026 року, лише під час воєнного стану). Її суть — прискорити розгляд, щоб виробники не чекали на міжвідомчу комісію. Однак на практиці нею майже не користуються. Причина — розмір плати: 20% для готових виробів і технологій, 30% для складових, а також обмеження за вартістю передачі та необхідність договору з державою-партнером. За повідомленнями галузевих об’єднань, станом на серпень за цим порядком не видано жодного дозволу.

Для компанії висновок такий: загальна процедура лишається чинною й не вимагає цих зборів, хоч і повільніша. Не відкладайте підготовку в очікуванні змін. Законопроєкт № 15400, який пропонує спрямовувати плату на потреби Збройних Сил, прийнято за основу 15 жовтня 2026 року, але це лише проєкт: чинних правил він не змінює. Повніше про суть нового порядку — в матеріалі про Fast Track і Drone Deal.

Імпорт: дзеркальна процедура

Для імпорту товарів, що підлягають контролю, порядок схожий: ви так само реєструєтеся суб’єктом міжнародних передач, подаєте ідентифікацію, отримуєте повноваження і дозвіл на ввезення. Відмінність у тому, що значну частину дзеркальної процедури проходить іноземний контрагент, який завозить товар. Загалом такі питання треба планувати разом із митними: див. Митні ризики для DefenceTech.

Передачі, які легко не помітити

Найбільше проблем виникає там, де компанія не усвідомлює, що відбувається передача.

  • Файли замість вантажу. Умовно не можна просто передати 3D-модель через Google Диск, якщо вона стосується товару військового призначення. Розкриття технологій і технічних даних іноземцям теж є об’єктом контролю.
  • Розробники в Україні, компанія за кордоном. Коли українські розробники працюють на іноземну компанію й отримують чи передають їй інформацію з України, це може підпадати під експортний контроль.
  • Іноземний інвестор. Якщо в оборонну компанію заходить іноземний інвестор і документально не обмежено його доступ до технологій, це потенційне порушення. Тому до угоди з інвестором слід продумувати режим доступу до технічної документації. Докладніше про раунд інвестицій — у матеріалі Залучення інвестицій у DefenceTech-проєкти.

Чекліст готовності до експортного контролю

  1. Продукцію й технології ідентифіковано за переліками (постанови № 1807 і № 86), у сумнівних випадках є офіційне підтвердження.
  2. Компанію зареєстровано суб’єктом міжнародних передач.
  3. Призначено уповноважену особу, процедури задокументовано; рішення щодо атестації системи прийнято.
  4. З’ясовано, чи потрібні повноваження Кабміну для вашої категорії продукції та чи застосовний режим Defence City.
  5. У зовнішньоекономічному контракті визначено кінцевого споживача й заборонено реекспорт.
  6. Підібрано тип документа: дозвіл (разовий, генеральний, відкритий) чи висновок на тимчасове вивезення або ввезення.
  7. Налаштовано звітність про фактичну передачу й використання товару, є порядок повідомлення про затримки.
  8. Документально обмежено доступ іноземців до технологій, репозиторіїв і технічної документації.
  9. Обрано модель: самостійна реєстрація чи спецекспортер для разових операцій.

Якщо ви готуєтеся до першої експортної поставки або вже ведете переговори з іноземним партнером, практика Технологій та інвестицій Juscutum допоможе ідентифікувати продукцію, пройти реєстрацію, побудувати систему внутрішнього контролю й закласти захист у контракт. Загальна картина юридичних питань для виробників — на сторінці юридичного супроводу DefenceTech-компаній. Також можна записатися на консультацію або написати на partner@juscutum.com.

Читайте також:

Поширені запитання

Чи потрібно реєструватися суб’єктом міжнародних передач, якщо експортувати поки не плануємо?

Не обов’язково, але це розумний крок наперед. Реєстрація й попередня ідентифікація не зобов’язують потім отримувати дозволи чи повноваження. Зате коли з’являється контракт, ви вже маєте статус, визначену категорію продукції та підготовлену систему внутрішнього контролю, і не втрачаєте тижні на підготовку.

Як визначити, чи дрон належить до товарів військового призначення, чи подвійного використання?

Орієнтуйтеся на переліки, затверджені постановами Кабміну № 1807 (товари військового призначення) і № 86 (товари подвійного використання), та на мету, для якої виріб створено, а не лише на його технічні характеристики. Дрони, які власники вважають виробами подвійного використання, після перевірки часто виявляються товарами військового призначення. У сумнівних випадках варто отримати офіційну ідентифікацію.

Чи обов’язкова атестація системи внутрішньофірмового експортного контролю?

Не завжди. Вона потрібна, зокрема, якщо ви передаєте товари військового призначення чи інформацію, що містить державну таємницю, та для окремих видів дозволів. Але навіть без атестації рекомендуємо призначити уповноважену особу й задокументувати процедури: це знижує ризики і показує регулятору, що компанія контролює свої передачі.

Чи можна вивезти зразок продукції на виставку або ввезти виріб для тестування без повного експортного дозволу?

Для таких випадків передбачено окремі висновки на тимчасове вивезення чи ввезення (разові, генеральні, відкриті). Ключова умова: товар має повернутися в Україну. Вивезення для реклами, виставки, тестування чи модифікації також підлягає перевірці, тому його не варто оформлювати постфактум.

Чи може іноземний інвестор або розробник за кордоном спричинити порушення експортного контролю?

Так. Якщо іноземна особа отримує доступ до технологій, технічних даних чи документації без належного дозволу, це може бути передачею, що підпадає під експортний контроль. Те саме стосується випадків, коли українські розробники працюють на іноземну компанію й передають їй інформацію з України. Доступ іноземців до документів і репозиторіїв потрібно обмежувати документально.

Що вигідніше: експортувати через спецекспортера чи реєструватися самостійно?

Для разової передачі (наприклад, вивезення зразка на виставку) спецекспортер може бути швидшим і простішим рішенням. Для регулярних поставок краще реєструватися самостійно. У будь-якому разі відповідальність за те, що робить спецекспортер, не зникає, тому договір із ним і контроль за операцією лишаються на вас.

Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми можуть змінюватися, тому перед застосуванням перевіряйте чинну редакцію.

17.11.2026
Експортний контроль для DefenceTech: чекліст готовності компанії до експорту й імпорту
Читати
17.11.2026
Комплектуючі застрягли на митниці: як захистити оборонний контракт від зриву строків
Читати
11.11.2026
Місце ефективного управління іноземної компанії: як перевірити податкову позицію до спору
Читати
9.11.2026
Розслідування НКРЕКП на оптовому ринку: що змінила постанова №122 і як підготуватися
Читати
9.11.2026
Відповідальність виробників «зеленої» енергії за помилки в ЄРПН: що змінила постанова НКРЕКП №958
Читати
9.11.2026
AI Act для українського бізнесу: що вже діє, що відклали й кого це стосується у 2026 році
Читати
9.11.2026
Як новий закон змінив результат спору про ціну електроенергії в публічній закупівлі
Читати
6.11.2026
Codification of Arms and Military Equipment in Ukraine: A 2026 Guide for Manufacturers and Foreign Partners
Читати

Зв'язатись

Заповніть форму та отримайте консультацію
Дякуємо за звернення! Наш менеджер звʼяжеться з вами найближчим часом.
Oops! Something went wrong while submitting the form.