Оновлено: 6 листопада 2026. Автор: Петро Білик, партнер практики Технологій та інвестицій Juscutum.
Коротко. Кодифікація озброєння та військової техніки (ОВТ) — це процедура, за якою виріб отримує статус предмета постачання для Сил оборони, а відомості про нього вносять до Каталогу предметів постачання. Виробник подає заявку через цифровий сервіс Міноборони «Арсенал», а кодифікацію здійснює Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу ОВТ. Порядок визначає Інструкція з організації постачання ОВТ під час воєнного стану (наказ Міноборони від 28.05.2025 № 354). У 2026 році для кодифікації не потрібне підтвердження «нагальної потреби».
Кодифікація — це перший крок на шляху до системного постачання продукції у війська. Вона впорядковує інформацію про виріб, надає йому статус предмета постачання й відкриває доступ до закупівель Міноборони. NSN присвоюється предмету постачання, а не конкретному виробу виробника. Для виробника це також момент, коли технічні характеристики, документація й права на технологію мають бути оформлені так, щоб витримати перевірку комісії та подальші контрактні вимоги.
Реформа спрямована на скорочення часу від розробки до постачання у війська:
За повідомленням Міноборони, з початку 2026 року кодифіковано 1 000 зразків ОВТ, зокрема понад 300 безпілотних систем.
Кодифікацію здійснює Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міноборони (ГУЗСЖЦОВТ). Виробник має право подавати до нього заявку на кодифікацію окремого зразка озброєння. Подають її через цифровий сервіс Міноборони «Арсенал» (портал для виробників ОВТ), у розділі «Вікно для виробників ОВТ». Платформа містить покроковий алгоритм, зразки типових форм документів і окремі роз'яснення щодо безпілотних систем, засобів РЕБ і боєприпасів.
Для окремого елемента чи комплектуючої схема інша: документи надсилають до служби забезпечення органу військового управління, а вона після опрацювання подає заявку до ГУЗСЖЦОВТ (див. нижче). За роз'ясненням Міноборони від 1 серпня 2025 року, заявку на кодифікацію можуть подати й фізичні особи-підприємці.
У редакції Інструкції 2024 року виробник подавав п'ять документів: лист-опис із найменуванням, призначенням і ТТХ; програму й методики випробувань; акт випробувань із протоколами на кожну заявлену характеристику; проєкт технічних умов; комплект робочої конструкторської документації. Контактні дані виробника додавали окремо. Актуальний перелік і форми дивіться на платформі «Арсенал», бо вони оновлюються разом із Інструкцією. Якщо пакет неповний або заявлені показники некоректні, строк розгляду збільшується.
У травні 2024 року Міноборони повідомило, що процедуру отримання коду НАТО для нового зразка ОВТ скорочено до 10 днів. Це орієнтир, а не гарантований строк. Він стосується випадку, коли розробник подав повний пакет: програму й методики випробувань, акт і протоколи достатності випробувань та погоджений з військовим представництвом проєкт технічних умов. Якщо розробник не має ресурсів для випробувань (Міноборони наводило приклад снаряда), укладають спільне рішення Міноборони та виробника, і кодифікація може тривати довше. Фактичний строк залежить від якості документів і результатів випробувань.
Кодифікація — лише один етап. Далі потрібні допуск до експлуатації (за повідомленням Міноборони, зміни до постанови Кабміну від 25.02.2015 № 345 у листопаді 2023 року скоротили його до 20 діб), контракт на постачання й, якщо виріб експортують, окремі дозволи. Про контракти див. контракти з Міноборони для виробників, про експорт — розділ нижче.
Окремий елемент ОВТ можна кодифікувати, якщо його планують постачати, обліковувати або замінювати окремо під час експлуатації основного виробу. Потребу в цьому визначає служба забезпечення, яка є експлуатантом або представляє його інтереси. Вона формує перелік складових і подає заявку до Головного управління забезпечення супроводження життєвого циклу ОВТ.
Порядок такий: розробник (постачальник) надсилає документи до служби забезпечення органу військового управління. Якщо випробування не проводилися, служба повідомляє про їх необхідність. Потім вона створює комісію, яка ознайомлюється з результатами випробувань і складає акт із висновком про достатність випробувань та рекомендаціями щодо прийняття на постачання. Після акта й комплекту робочої конструкторської документації та за позитивного результату служба подає заявку на кодифікацію. До документів належать лист-опис із найменуванням і ТТХ, результати випробувань, конструкторська документація та відомості про підприємство.
Актуальні редакції актів перевіряйте на сайті Верховної Ради та на платформі «Арсенал»: вони змінюються.
Права на виріб і документацію. Кому належать права на конструкторську документацію, код і технічні умови? Якщо розробники або підрядники не передали права, виникає ризик і для заявки, і для подальших контрактів. Див. Захист IP у військових розробках та IP-холдинг у MilTech.
Відповідальність за якість. Якщо технічні умови затверджує виробник, а для дронів і РЕБ достатньо його сертифіката якості, відповідальність за поставку лежить на ньому. Договори поставки мають чітко розподіляти гарантійні зобов'язання, штрафні санкції й порядок приймання. Докази дотримання технічних умов варто фіксувати з першої партії.
Експорт. Кодифікація визначає статус виробу в системі постачання Сил оборони й не замінює експортних дозволів. Експорт регулюють окремі правила: Експортний контроль військових технологій в Україні і Fast Track та Drone Deal.
Структура компанії. Виробництво, права на технологію й контракти мають бути в такій структурі, яку витримає перевірка інвестора й держави. Див. Юридичне структурування defence-компаній і Defence City.
Інвестиції. Кодифікований виріб підвищує вартість компанії, а відсутність оформлених прав знижує її. Див. Залучення інвестицій у DefenceTech.
Процедура, за якою виріб отримує статус предмета постачання для Сил оборони, а інформація про нього вноситься до Каталогу предметів постачання.
Номер, який присвоюється предмету постачання в системі кодифікації. Він присвоюється предмету постачання, а не конкретному виробу виробника.
Через цифровий сервіс Міноборони «Арсенал» (портал для виробників ОВТ, розділ «Вікно для виробників ОВТ»).
Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міноборони (ГУЗСЖЦОВТ). Для окремого елемента чи комплектуючої заявку до нього подає служба забезпечення.
Ні. Після реформи 2026 року виріб може пройти кодифікацію незалежно від поточних планів закупівель.
За оновленими правилами достатньо сертифіката якості від виробника, додаткові процедури державного контролю не застосовують. Виробник повністю відповідає за якість поставки.
У травні 2024 року Міноборони повідомило про скорочення процедури отримання коду НАТО для нового зразка до 10 днів за умови повного пакета документів. Це орієнтир, а не гарантований строк: фактичний строк залежить від якості документів і результатів випробувань.
Так, якщо їх планують постачати, обліковувати або замінювати окремо. Потребу визначає служба забезпечення.
За роз'ясненням Міноборони від 1 серпня 2025 року, так, заявку можуть подати й фізичні особи-підприємці.
Потрібен юридичний супровід виробника від підготовки документації до договорів поставки? Дивіться юридичний супровід DefenceTech-компаній.