Ще кілька років тому справа за статтею 209 Кримінального кодексу України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) починалася з вироку за основний злочин: податкове порушення, зловживання, шахрайство. Сьогодні правоохоронці можуть кваліфікувати дії за ст. 209 без нього, а криптоактиви й закордонні гаманці дають для цього додаткові приводи.

Матеріал підготовлено за доповіддю партнера практики безпеки бізнесу Олександра Горобця на вебінарі #JETpro | Juscutum Executive Talks («Стаття 209 КК України: ризики використання криптоактивів компанією»). Нижче наш практичний підсумок: звідки беруться ризики, що слідство вважає доказом і що робити компанії у перші години після блокування гаманця або виклику на допит.

TL;DR

• Вирок за основний злочин для провадження за ст. 209 більше не є обов’язковою умовою: суди й слідчі спираються на сукупність доказів.
• Доказом незаконного походження коштів можуть стати акт податкової перевірки, висновок регулятора, повідомлення іноземного органу та інформація від біржі.
• Санкції ст. 209 допускають конфіскацію майна, тому одразу виникає ризик арешту майна, зокрема віртуальних активів.
• Біржі перевіряють користувачів майже як банки: блокують гаманці, вимагають документи й можуть передати їх правоохоронцям.
• У перші 24–72 години головне: не змінювати історію операцій, не підробляти документи, зібрати доказовий пакет і залучити адвоката.

Для кого ця стаття

• власникам і директорам, які отримують або сплачують кошти в криптовалюті;
• фінансовим директорам і головним бухгалтерам, які відображають такі операції в обліку;
• юристам і комплаєнс-офіцерам компаній з іноземними контрагентами та закордонними рахунками;
• засновникам, які використовують особисті криптогаманці для бізнесу;
• компаніям, що вже отримали запит біржі, податкової чи виклик на допит.

Що змінилося в підході до статті 209

Традиційна схема була такою: спочатку вирок або беззаперечні докази іншого злочину, і лише потім, у крайніх випадках, кваліфікація за ст. 209. Зараз правоохоронці інколи оголошують підозру одразу за ст. 209, навіть без вироку за основний злочин.

Причин три. По-перше, змінилася судова доктрина: суди дедалі частіше вважають предикат необов’язковим, а незаконне походження коштів доведеним за сукупністю доказів. По-друге, на національні підходи вплинули міжнародні акти та практика ЄСПЛ, а ст. 209 названо пріоритетом у стратегіях низки правоохоронних органів на 2026 рік. По-третє, правове регулювання віртуальних активів залишається недостатнім, і ця прогалина розширює простір для тлумачень.

У Кримінальному кодексі змін не було. Змінилися практика застосування та підхід до доказування.

Що може стати доказом незаконного походження коштів

Коли вирок за основний злочин не потрібен, значення набувають документи, які раніше вважали початком адміністративної історії. За практикою, яку ми бачимо, правоохоронці використовують:

• акт податкової перевірки. Раніше це був лише початок адміністративного та судового оскарження. Тепер встановлене порушення податкового законодавства, пов’язане з фінансовими операціями, може розглядатися як доказ незаконності походження коштів. Позицію щодо акта краще формувати одразу, див. податкові спори;
• висновок регулятора, наприклад за результатами перевірки банку або фінансової установи Національним банком чи підрозділом фінансового моніторингу;
• повідомлення іноземного органу у межах міжнародної правової допомоги, навіть коли йдеться лише про розслідування, а не про вирок;
• інформацію від біржі про підозрілі операції, яку криптобіржа може передати за запитом або з власної ініціативи.

Окремо про автоматичний обмін податковою інформацією: податкова отримує відомості про закордонні рахунки та рух коштів, і першою дією зазвичай є запит до особи про походження коштів і документи. Якщо відповіді немає або вона не задовольняє, нараховуються штрафи, пеня, а матеріали можуть потрапити до правоохоронців. Про звітність за закордонними рахунками докладніше: звітність КІК та CARF: як новий стандарт податкової прозорості змінює правила для криптовалют.

Чому стаття 209 небезпечна саме для бізнесу

• Арешт і конфіскація майна. Санкції ст. 209 допускають конфіскацію майна, тому слідство одразу ставить питання про арешт активів, які вважає здобутими злочинним шляхом, а також тих, що використовувалися для їх витрачання, зокрема віртуальних активів.
• Широке розуміння легалізації. Витрата значних коштів, закупівля, переказ на інший рахунок чи отримання можливості розпоряджатися активами можуть розглядатися як легалізація. Верховний Суд зазначав, що сама відповідність цивільному чи господарському законодавству не доводить відсутності складу злочину.
• Ланцюг походження. Навіть законно придбане майно може потрапити під питання, якщо в ланцюгу до власника були кошти сумнівного походження.
• Не лише власник. Ризик стосується керівників, бухгалтерів і працівників, які проводили операцію. Про відповідальність власників див. Кримінальна відповідальність засновників ТОВ.

Як це буває на практиці

Три типові сценарії з практики Juscutum (без розкриття даних клієнтів).

1. Біржа блокує гаманець. Засновник іноземної компанії приймав оплату за послуги на криптогаманець. Біржа помітила системні надходження, заблокувала гаманець і зажадала підтвердити походження коштів. Клієнт надав документи, гаманець розблокували.

2. Токсичні транзакції. Серед багатьох надходжень на той самий гаманець були кошти з гаманців, які іноземний суд визнав шахрайськими. Матеріали передали до України, і приблизно через три роки клієнта викликали на допит. У таких випадках правоохоронці розглядають отримання коштів із визнаних шахрайськими гаманців як підставу для кваліфікації за ст. 209.

3. Запит податкової. Податкова отримала відомості про надходження коштів на рахунок фізичної особи від криптобіржі та запросила пояснення й документи про їхнє походження.

Чому біржа перевіряє вас майже як банк

Популярна думка, що криптовалюта означає відсутність контролю, застаріла. Великі біржі ідентифікують власників гаманців, перевіряють транзакції за внутрішніми алгоритмами й співпрацюють з правоохоронними органами, як це роблять банки. Що з цього випливає для компанії:

• запит біржі треба сприймати серйозно, як банківський запит;
• документи мають відображати справжню суть операції. Підроблені або «намальовані» договори, розписки, позики біржа може передати правоохоронцям;
• місце перебування пристрою за IP-адресою й історію гаманця в блокчейні можна швидко перевірити за допомогою спеціальних програм;
• документи для біржі, банку й податкової не повинні суперечити одне одному: розбіжність сама може стати приводом для розслідування;
• розблокувати рахунок після повідомлення біржі правоохоронців значно складніше.

Докладніше про профілактику та внутрішні політики — у статті «Криптовалюта в роботі компанії: AML, санкції та кримінальні ризики» та на сторінці юридичного супроводу криптобізнесу.

Що робити в перші 24–72 години

Це наші практичні рекомендації, а не процесуальні строки. Швидкість реакції має значення, бо блокування гаманця, запит біржі чи виклик на допит розвиваються швидко.

1. Не панікуйте й не виводьте кошти без потреби. Переказ на інший гаманець іноді шкодить: рух активів відстежують, і заблокувати можуть новий гаманець.
2. Призначте одну відповідальну особу для комунікації з біржею, банком і податковою. Усі відповіді подавайте письмово.
3. Зберіть доказовий пакет: договір, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи, переписку, а також матеріали, що показують суть наданої послуги.
4. Звірте документи між собою. Те, що ви надасте біржі, не повинно суперечити даним у банку та в податковій звітності.
5. Нічого не «домальовуйте». Документи заднім числом, ймовірно, виявлять під час перевірки IP та історії гаманця.
6. Залучіть адвоката до допиту. Статус свідка не дає доступу до матеріалів справи. Підготуйтеся за схемою зі статті «Виклик керівника на допит: як діяти».
7. Підготуйтеся до арешту майна. Якщо гаманець уже заблоковано біржею, ухвалу про арешт отримати легше. Позицію щодо скасування арешту майна та рахунків краще готувати заздалегідь. Якщо до вас прийшли з обшуком, дійте за алгоритмом зі статті «Обшук на підприємстві: дії директора, бухгалтера та працівників», а також див. адвокат під час обшуку та повернення вилученого майна.

Як зменшити ризики заздалегідь

Загальна позиція Juscutum: без внутрішньої політики та документальної бази компанії краще не використовувати криптовалюту в господарській діяльності. Якщо ви вже її використовуєте, мінімальний набір такий:

• перевірка контрагентів і гаманців до платежу;
• договір і акти під кожну операцію, послідовна переписка;
• розподіл ролей усередині команди: хто підписує, хто веде облік, хто спілкується з біржею;
• фіксація походження коштів і руху активів;
• відображення операцій в обліку та звітності, див. Віртуальні грошові активи у бізнесі: облік, податки та ризики;
• план дій на випадок блокування чи запиту органів.

Як допомагає практика безпеки бізнесу Juscutum

Практика безпеки бізнесу працює з ризиками кримінального переслідування й захисту активів: від оцінки крипто-операцій до представництва в провадженні. Зокрема ми:

• оцінюємо ризики за вашими крипто-операціями та контрагентами і готуємо пакет документів для біржі, банку чи податкової;
• супроводжуємо допити та формуємо позицію до виклику, див. кримінальний захист бізнесу;
• захищаємо від арешту майна й працюємо над його скасуванням, див. скасування арешту;
• проводимо внутрішні розслідування і готуємо підприємство до обшуку.

Практику очолює Олександр Горобець, партнер Juscutum. Якщо ви отримали запит біржі, податкової чи виклик, або хочете перевірити свої крипто-операції до того, як це зробить хтось інший, запишіться на консультацію або перегляньте сторінку практики.

FAQ

Чи можна порушити справу за статтею 209 без вироку за основний злочин?

На практиці так. Раніше для кваліфікації за ст. 209 спершу встановлювали факт основного (предикатного) злочину вироком суду. Зараз правоохоронці й суди дедалі частіше вважають вирок необов’язковим, якщо є достатні докази незаконного походження коштів. Підозру за ст. 209 можуть оголосити й без попереднього вироку.

Чи ризикує компанія, якщо платила за послуги криптовалютою на законних підставах?

Ризик існує. Сам факт дотримання цивільного чи господарського законодавства під час розпорядження коштами за позицією Верховного Суду не є безумовним доказом відсутності складу злочину за ст. 209. Якщо кошти на гаманці мали сумнівне походження, навіть звичайні господарські витрати можуть оцінити як легалізацію.

Що робити, якщо біржа заблокувала криптогаманець?

Відповісти на запит біржі письмово й у строк, підготувавши пояснення та документи, які підтверджують господарську операцію: договір, акти, рахунки, платіжні документи, переписку. Не подавайте документи, складені лише для біржі, і не змінюйте історію операцій. Якщо справа вже в правоохоронців, одразу залучайте адвоката.

Чи варто одразу переказати кошти з заблокованого гаманця на інший?

Зазвичай ні. Біржа та правоохоронці можуть відстежити рух активів і заблокувати нові гаманці, а сам переказ виглядатиме як спроба приховати слід. Рішення залежить від ситуації, тому спершу варто оцінити ризики з адвокатом.

Чи може податкова запитати про походження коштів із криптобіржі?

Так. Якщо податкова отримує відомості про надходження коштів, вона може запросити пояснення та підтверджувальні документи. Якщо відповіді немає або вона не задовольняє, можливі донарахування, штрафи й пеня, а матеріали перевірки можуть стати частиною доказів у кримінальному провадженні.

Чи потрібен адвокат, якщо мене викликали на допит як свідка?

Так, бажано. У статусі свідка ви не маєте доступу до матеріалів справи та клопотань про обшук чи арешт. Адвокат допомагає з’ясувати, у якому провадженні та з якою метою вас викликають, і підготувати позицію до допиту.

Висновок

Стаття 209 перестала бути «останнім аргументом» слідства: її застосовують раніше й на ширшій доказовій базі, а криптоактиви та закордонні гаманці дають для цього зручні приводи. Виграє той, хто може швидко й документально пояснити походження коштів і не робить зайвих рухів під тиском.

Найдешевший захист — підготовка до запиту, а не пошуки адвоката після блокування. Якщо вже виникла ситуація, не відкладайте: зверніться до практики безпеки бізнесу Juscutum.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для оцінки вашої ситуації потрібен аналіз документів.