Бізнес в Україні зазнає тиску з двох сторін одночасно: зовнішня агресія руйнує ринки та логістику, а всередині країни правоохоронні органи генерують системні ризики для підприємців. За даними Ради бізнес-омбудсмена, у 2025 році скарги на дії правоохоронців склали 16% від усіх звернень бізнесу — друга за частотою категорія після податкових питань.

Ця стаття — огляд усіх ключових суб'єктів тиску: хто вони, які мають повноваження, як їх використовують і що робити бізнесу в кожному конкретному випадку. Детальні матеріали по кожному органу — в окремих статтях кластера.

Масштаб проблеми: що каже статистика

Рада бізнес-омбудсмена (РБО) — найбільш достовірне джерело статистики про тиск на бізнес в Україні. Створена у 2014 році за підтримки ЄБРР та ОЕСР, вона фіксує скарги підприємців на дії державних органів і щорічно публікує системні звіти.

Динаміка за 10 років показова: форми зловживань не змінюються, змінюються лише виконавці.

У звіті РБО за 2016 рік зафіксовано: найпоширеніші зловживання органів досудового розслідування — порушення при проведенні обшуків, отриманні тимчасового доступу до речей і документів, арешті майна, а також непропорційність процесуальних заходів. У 2021 році ті самі проблеми доповнились незаконним утриманням арештованого майна, практикою повторних арештів і передачею справ між органами як способом затягування розслідування.

Топ-5 предметів звернень бізнесу до РБО у 2025 році:

Розподіл 129 скарг на правоохоронців у 2025 році за органами:

Джерело: Звіт РБО за 11 років, квітень 2026

П'ять органів досудового слідства: хто є хто

Вичерпний перелік органів досудового слідства визначений статтею 38 КПК України. Усі вони мають однакові процесуальні повноваження — але суттєво різняться за підслідністю, системою підпорядкування, кадровим потенціалом і реальним впливом на бізнес.

БЕБ — лідер скарг, але обмежений потенціал

Бюро економічної безпеки — наймолодший орган досудового слідства. У 2016 році про нього не було жодної згадки у звітах РБО, у 2025 — БЕБ очолив рейтинг скарг з результатом 37 звернень.

Підслідність БЕБ — економічні злочини: ухилення від сплати податків у великих розмірах, порушення правил акцизів, контрабанда підакцизних товарів, розтрата майна. Саме ця специфіка робить БЕБ найбільш релевантним ризиком для середнього і великого бізнесу.

Водночас структурні слабкості знижують реальний потенціал тиску: з максимально можливих 4 000 посад заповнено лише ~1 200; зарплати детективів на третину нижчі, ніж у НАБУ та ДБР через заниження розрахункового прожиткового мінімуму. Новий директор Олександр Цивінський (призначений у серпні 2025 року за результатами відкритого конкурсу) декларує амбітні цілі — але кадровий дефіцит обмежує їх реалізацію.

→ Детальний матеріал: тиск БЕБ на бізнес — форми зловживань і захист

ДБР — невідкладні обшуки і розмита місія

Державне бюро розслідувань створене для розслідування службових злочинів посадових осіб — включно з працівниками правоохоронних органів. Підслідність ДБР охоплює членів Кабміну, керівників центральних органів влади, суддів, нардепів — і всіх, хто не підпадає під юрисдикцію НАБУ.

Практично ДБР перетворилось на ще один антикорупційний орган середнього рівня. У 2025 році Бюро оголосило підозри 21 513 особам, затримало 2 017, скерувало до суду справи 7 901 фігуранта. Основна маса — працівники правоохоронних органів (1 496 справ), митники, податківці.

Головна проблема для бізнесу — практика невідкладних обшуків без ухвали слідчого судді. КПК допускає цей інструмент у виняткових випадках, але на практиці він стає стандартом, що легалізується постфактум.

→ Детальний матеріал: тиск ДБР на бізнес — що треба знати власнику

НАБУ — медійний лідер з унікальною судовою практикою

Національне антикорупційне бюро — найбільш публічний і найбільш незалежний орган досудового слідства. Підслідність НАБУ: корупційні злочини (ст. 191, 210, 368 ККУ) за умови, що суб'єкт є високопосадовцем, а збитки перевищують 5 млн грн. Унікальність — власний прокурорський супровід (САП) і спеціалізований суд (ВАКС).

Для більшості підприємців НАБУ не є прямим ризиком: підслідність обмежена колом держслужбовців вищого рівня. Але бізнес, що взаємодіє з держсектором — держзакупівлі, концесії, держпідприємства — потрапляє в зону уваги НАБУ як потенційний учасник корупційних схем.

Ключовий непрямий ризик: слідча та судова практика НАБУ/САП/ВАКС формує стандарти доказування і процесуальні підходи, які впливають на всю систему кримінального судочинства.

→ Детальний матеріал: НАБУ і бізнес — коли антикорупційний орган стосується вас

ГСУ Національної поліції — найбільший і найпотужніший

Головний слідчий підрозділ (ГСУ) Національної поліції — найбільший орган досудового слідства за кількістю слідчих і проваджень. На початок 2025 року в провадженні слідчих поліції перебувало понад 1,3 мільйона кримінальних справ — більше, ніж у всіх інших органів разом.

Підслідність поліції охоплює найширший спектр злочинів, включаючи значну частину «економічних». Вертикальна структура підпорядкування (МВС → Голова поліції → ГСУ) забезпечує стабільність і масштаб — але одночасно знижує прозорість.

З точки зору ризику для бізнесу ГСУ поліції має найбільший потенціал впливу: географічне покриття по всій країні, найбільший кадровий ресурс, підслідність, що охоплює практично будь-який бізнес будь-якої галузі.

→ Детальний матеріал: ГСУ поліції і тиск на бізнес — що це означає на практиці

СБУ — найширша підслідність, реформа незавершена

Служба безпеки України в умовах повномасштабної війни посилила свою роль до рівня однієї з ключових інституцій виживання держави. Одночасно розширились і її повноваження у сферах, що безпосередньо стосуються бізнесу.

Підслідність СБУ охоплює не лише нацбезпеку і тероризм — а й контрабанду, злочини у сфері держтаємниці, захист критичної інфраструктури, колабораційну діяльність у формі підприємництва, фінансування тероризму. Це нетипово для спецслужб європейського зразка і створює широку зону перетину з господарською діяльністю бізнесу.

Реформа СБУ обговорюється з 2021 року. Стратегія розвитку СБУ на 2025–2030 роки (затверджена наказом Голови СБУ від 21.04.2025 №157) передбачає трансформацію в єдиний контррозвідувальний орган за зразком британської MI5. Але до завершення реформи широкі повноваження СБУ залишаються актуальним ризиком.

→ Детальний матеріал: СБУ і бізнес — підслідність, ризики, захист

ТЦК — специфічний тиск воєнного часу

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є органом досудового слідства, але з 2022 року стали окремим і значущим джерелом тиску на бізнес. Штрафи на керівників підприємств, перевірки військового обліку, тиск на заброньованих працівників — окрема і дуже практична проблема для більшості компаній.

→ Детальний матеріал: тиск ТЦК на бізнес — як захиститися від незаконних вимог і штрафів

Порівняльна таблиця: органи досудового слідства і бізнес

Як держава захищає бізнес від тиску

Паралельно з тиском держава створює інструменти захисту бізнесу. Станом на червень 2026 року діють чотири основні механізми.

Мораторій на безпідставні перевірки

Введений Указом Президента з 21 липня 2025 року. Забороняє державним контролюючим органам проводити планові та позапланові перевірки без законних підстав. Важливий нюанс: мораторій поширюється на контролюючі органи, але не охоплює органи досудового слідства (поліція, БЕБ, ДБР, СБУ) — вони діють за КПК, а не за законодавством про держнагляд.

Портал STOP ТИСК

Запущений 2 вересня 2025 року Офісом Генерального прокурора. Цифровий інструмент для подання повідомлень про неправомірний тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. Результат станом на червень 2026 року: закрито понад 7 500 із 23 000 проваджень, що не мали судової перспективи. Адреса: stoptysk.gp.gov.ua

Офіс захисту бізнесу при МВС

Створений 29 вересня 2021 року. Спеціалізується на протидії рейдерству, детінізації ринку тютюну і палива, боротьбі з контрафактом і корупцією в правоохоронній сфері. Офіційна сторінка: mvs.gov.ua

Рада з питань підтримки підприємництва

Створена Указом Президента від 1 липня 2025 року. Консультативний орган при Президентові з галузевими комітетами і каналом для звернень підприємців через Спілку українських підприємців. Офіційний сайт: rada.sup.org.ua

Загальна логіка захисту бізнесу від тиску правоохоронців

Незалежно від того, який орган тисне на ваш бізнес, ефективний захист будується на трьох принципах.

Превентивна документація. Більшість зловживань стають можливими через прогалини у внутрішній документації підприємства. Актуальні накази, договори, звітність і первинні документи — це не бюрократія, а захисний бар'єр.

Розуміння меж повноважень кожного органу. Поліція не може робити те, що може СБУ. ДБР не може робити те, що може НАБУ. ТЦК не може зупинити роботу підприємства. Знання цих меж — перша лінія захисту.

Своєчасна юридична реакція. Більшість строків для оскарження — від 10 до 30 днів. Затягування з залученням юриста перетворює виправну ситуацію на незворотну.

Практика безпеки бізнесу Juscutum

Практика безпеки бізнесу Juscutum супроводжує підприємців і компанії у взаємодії з усіма органами досудового слідства та контролю — від першого контакту до судового захисту.

Партнер практики Олександр Горобець спеціалізується на захисті бізнесу від неправомірного тиску з боку правоохоронних органів: оскарження незаконних обшуків і арештів майна, захист при кримінальних провадженнях, превентивний аудит ризиків.

Отримати консультацію →

Матеріали кластера

• Тиск ТЦК на бізнес: як захиститися від незаконних вимог і штрафів
• Тиск БЕБ на бізнес: форми зловживань і захист
• Тиск ДБР на бізнес: що треба знати власнику
• НАБУ і бізнес: коли антикорупційний орган стосується вас
• ГСУ поліції і тиск на бізнес: що це означає на практиці
• СБУ і бізнес: підслідність, ризики, захист

Часті запитання

Які правоохоронні органи найчастіше тиснуть на бізнес в Україні?

За даними Ради бізнес-омбудсмена за 2025 рік, лідер за кількістю скарг — БЕБ (37 звернень), далі органи прокуратури (49), Національна поліція (29). ДБР та СБУ мають менше скарг, але більш серйозні наслідки для бізнесу через специфіку повноважень.

Чи змінюються форми тиску на бізнес з роками?

За 10 років аналізу РБО — ні. Незаконні обшуки, арешт майна без пропорційних підстав, затягування повернення вилученого, передача справ між органами як спосіб уникнути відповідальності — ці форми зафіксовані і в 2016, і в 2025 році. Змінюються виконавці, але не методи.

Що таке «потенціал тиску» органу і чому він важливий?

Потенціал тиску — це здатність органу реально впливати на діяльність бізнесу з урахуванням підслідності, кадрового ресурсу, системи підпорядкування і географічного охоплення. ГСУ поліції має максимальний потенціал через масштаб і широку підслідність. БЕБ — лідер скарг, але кадровий дефіцит знижує реальний вплив.

Чи захищає мораторій на перевірки від дій правоохоронців?

Ні. Мораторій (Указ Президента від 21 липня 2025 року) поширюється на контролюючі органи — податкову, Держпраці, Держпродспоживслужбу тощо. Органи досудового слідства (поліція, БЕБ, ДБР, СБУ) діють за КПК України і під мораторій не підпадають.

Куди звертатися, якщо правоохоронний орган чинить незаконний тиск на бізнес?

Є три канали: портал STOP ТИСК (stoptysk.gp.gov.ua) — для скарг на правоохоронців; Рада бізнес-омбудсмена (boi.org.ua) — для системних скарг на будь-які держоргани; адміністративний суд — для оскарження конкретних рішень і дій. У всіх випадках рекомендується попередня консультація з юристом — строки оскарження обмежені.

Чи можна зупинити незаконний обшук на підприємстві?

Зупинити обшук, що вже розпочався з ухвалою суду, — неможливо. Але можна і потрібно: перевірити повноваження та ухвалу, залучити юриста до початку будь-яких пояснень, фіксувати всі дії слідчих на відео, вносити заперечення до протоколу. Оскарження ухвали і дій слідчих відбувається після завершення — але строки починають спливати негайно.

Висновок

Тиск правоохоронних органів на бізнес — не виняток і не випадковість. Це системна риса правоохоронної системи, яка не змінилась суттєво за 10 років і не зникне сама по собі. Держава створює інструменти захисту — STOP ТИСК, мораторій, Рада підприємництва — але їх ефективність залежить від того, наскільки активно бізнес їх використовує.

Комплексність проблеми вимагає комплексного підходу: розуміння меж повноважень кожного органу, бездоганної документації і своєчасної юридичної реакції. Детальні матеріали по кожному органу — в статтях кластера вище.

Матеріал підготовлено з використанням даних Ради бізнес-омбудсмена, відкритих джерел і актуального законодавства станом на червень 2026 року. Стаття носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.