Інтеграція реєстрів — одна з найбільш практично значущих змін у фінансовому секторі останніх років. Бази даних банків, МВС, нотаріусів і державних реєстрів поступово зв'язуються в єдину інфраструктуру. Для фінтех-компаній це не абстрактна реформа — це новий операційний і правовий контекст, у якому доводиться працювати вже зараз. Автоматичне стягнення боргів, посилений фінансовий моніторинг, нагляд НБУ за небанківськими установами — кожен із цих треків безпосередньо впливає на те, як фінтех структурує продукти, збирає дані і взаємодіє з клієнтами.

‍

Що відбувається: об'єднання баз банків, МВС і нотаріусів

Йдеться не про одну реформу, а про кілька паралельних процесів, що створюють єдиний ефект.

Перший процес — інтеграція банківських систем із реєстрами МВС. Банки отримують доступ до актуальних даних про реєстрацію транспортних засобів, паспортні дані, адреси реєстрації. Це змінює процедури верифікації клієнтів і відкриває нові можливості для автоматизованого стягнення боргів через накладення арешту на майно.

Другий процес — підключення нотаріусів до єдиних реєстрів. Виконавчий напис нотаріуса як інструмент стягнення боргу без судового рішення стає ефективнішим, коли нотаріус має прямий доступ до актуальних даних про майно боржника.

Третій процес — розширення повноважень НБУ щодо нагляду за небанківськими фінансовими установами і посилення вимог AML для всього фінансового сектору, включно з фінтехом.

Сукупний ефект: держава будує інфраструктуру, в якій стягнення боргів стає швидшим і автоматизованішим, а фінансовий моніторинг — системнішим.

‍

Автоматичне стягнення боргів: як це працює і що змінилося

Автоматичне стягнення боргів у банківському секторі — це не нова ідея, але інтеграція реєстрів суттєво розширює його можливості.

Класична схема виглядає так: кредитор отримує виконавчий напис нотаріуса або рішення суду, передає виконавчий документ державному або приватному виконавцю, виконавець накладає арешт на рахунки та майно боржника. Раніше пошук активів боржника був окремою і часто тривалою процедурою. Тепер доступ до реєстрів МВС, банківських рахунків і нерухомості суттєво скорочує цей етап.

Що це означає практично для різних учасників ринку.

Для банків: прискорення роботи з проблемною заборгованістю, нові можливості для автоматизації процесів collection.

Для фінтех-компаній: підвищені вимоги до правової якості кредитних договорів — лише бездоганно оформлений договір дає підстави для виконавчого напису нотаріуса.

Для позичальників: скорочення часу між виникненням прострочення і реальними правовими наслідками.

Ключовий момент, який фінтех-компанії часто недооцінюють: автоматизація стягнення підвищує вимоги до якості первинної документації. Помилка в договорі, яку раніше можна було «залагодити» в процесі переговорів, тепер блокує весь механізм.

‍

Нормативна база: що регулює об'єднання реєстрів і стягнення боргів

Правовий режим функціонування об'єднаних реєстрів і автоматичного стягнення охоплює кілька рівнів.

Базове законодавство:

• Закон України «Про виконавче провадження»;
• Закон «Про нотаріат» в частині виконавчого напису;
• Закон «Про захист персональних даних» — щодо правових підстав доступу до реєстрів;
• Закон «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом» (AML-законодавство).

Галузеве регулювання НБУ:

• нормативні акти щодо фінансового моніторингу в банках і небанківських установах;
• вимоги до верифікації клієнтів (KYC);
• правила нагляду за небанківськими фінансовими установами після передачі повноважень від Нацкомфінпослуг до НБУ.

Доступ до реєстрів МВС, нотаріальних реєстрів і Державного реєстру речових прав регулюється окремими нормативними актами щодо кожного з них. Взаємодія між цими рівнями — джерело правової невизначеності, яку фінтех-компанії не можуть дозволити собі ігнорувати. Законодавство активно змінюється, і актуалізація правових вимог є обов'язковим кроком при побудові будь-яких автоматизованих процесів у роботі з заборгованістю.

‍

Фінансовий моніторинг і AML у фінтеху: посилення 2025–2026

Об'єднання реєстрів — лише один бік змін. Паралельно відбувається системне посилення вимог AML для фінтех-компаній.

До 2020 року небанківські фінансові установи перебували під наглядом Нацкомфінпослуг із порівняно м'якими вимогами до фінансового моніторингу. Після передачі повноважень до НБУ стандарти зрівнялися з банківськими. Для фінтеху це означає:

• обов'язкову ідентифікацію та верифікацію клієнтів за стандартами KYC;
• моніторинг транзакцій у реальному часі з фіксацією підозрілих операцій;
• повідомлення Держфінмоніторингу про операції, що відповідають встановленим ознакам;
• зберігання документації про клієнтів і транзакції у встановлені строки;
• регулярний перегляд і оновлення внутрішніх AML-процедур.

Доступ до об'єднаних реєстрів МВС і нотаріусів одночасно є інструментом виконання AML-вимог — і джерелом нових зобов'язань щодо поводження з отриманими даними. Компанія, що використовує реєстрові дані для стягнення боргів, повинна мати правову підставу для кожного такого запиту.

‍

НБУ і нагляд за небанківськими фінансовими установами: що змінилося

Після «спліту» регуляторів у 2020 році НБУ отримав повноваження щодо нагляду за платіжними установами, фінансовими компаніями, кредитними спілками та іншими небанківськими гравцями. Це змінило правила для всього ринку.

НБУ як регулятор вимагає від небанківських фінансових установ:

• ліцензування відповідних видів діяльності та дотримання ліцензійних умов;
• відповідності вимогам до капіталу і фінансової стійкості;
• наявності затверджених внутрішніх процедур фінансового моніторингу;
• звітності перед регулятором у встановлені строки і форматах;
• проходження регуляторних перевірок.

Для фінтех-компаній, що запускають продукти автоматичного стягнення або інтегруються з реєстрами, це означає: кожен новий продукт або процес потребує оцінки відповідності поточним вимогам регулятора. Те, що було допустимо рік тому, може потребувати переоформлення або додаткового погодження сьогодні.

‍

Як бази даних нотаріусів, МВС і банків взаємодіють на практиці

Механізм виглядає так. Кредитор — банк або небанківська фінансова установа — при виникненні простроченої заборгованості ініціює стягнення. Можливі шляхи:

Виконавчий напис нотаріуса — застосовується, якщо це прямо передбачено кредитним договором і заборгованість документально підтверджена. Нотаріус, маючи доступ до реєстрів, може оперативно підтвердити наявність майна боржника для стягнення.

Судовий порядок — при оспорюванні боргу або відсутності договірної підстави для виконавчого напису.

Виконавче провадження — після отримання виконавчого документа. Виконавець через інтегровані реєстри МВС і банківських рахунків ідентифікує активи боржника і накладає арешт.

Практична проблема: фінтех-компанії, що розробляли кредитні продукти без урахування нових реєстрових можливостей, мають договори, які не дають підстав для виконавчого напису або містять умови, що ускладнюють стягнення. Переробка продуктової документації — не разовий захід, а регулярна правова гігієна.

‍

Ризики для фінтех-компаній: що може піти не так

Неправильна робота з об'єднаними реєстрами і автоматизованим стягненням несе кілька видів ризиків.

Регуляторні: доступ до реєстрів без належної правової підстави — порушення законодавства про захист персональних даних. НБУ може застосувати заходи впливу аж до відкликання ліцензії.

Договірні: кредитний договір без належних умов щодо виконавчого напису або з помилками у формулюваннях унеможливлює автоматичне стягнення і змушує йти судовим шляхом — довше і дорожче.

AML-ризики: порушення вимог фінансового моніторингу при використанні реєстрових даних може кваліфікуватися як самостійне правопорушення з окремою відповідальністю.

Цивільні: клієнт, щодо якого здійснено стягнення з порушенням процедури, може оспорити дії компанії і вимагати відшкодування.

Ключовий принцип: автоматизація стягнення боргів прискорює процес для тих, хто підготувався, і посилює ризики для тих, хто не переглянув свою документацію і процедури.

‍

Коли потрібен фінансовий юрист?

При роботі з об'єднаними реєстрами, автоматичним стягненням і посиленими AML-вимогами юридичний супровід — це не разова консультація. Це системна робота.

Послуги фінансового юриста є необхідними в кількох ситуаціях: при розробці або перегляді кредитних продуктів з урахуванням нових реєстрових можливостей; при оцінці відповідності внутрішніх AML-процедур поточним вимогам НБУ; при підготовці до регуляторної перевірки або у процесі її проходження; при оскарженні дій виконавців або захисті від безпідставних стягнень; при отриманні або переоформленні ліцензій у зв'язку зі зміною продуктової лінійки.

Фінансовий юрист, на відміну від загального правника, розуміє специфіку регуляторного середовища — як НБУ тлумачить вимоги на практиці, які позиції регулятора є сталими, а які — у процесі формування. Це критично при побудові compliance-інфраструктури, а не лише при реагуванні на вже виниклі проблеми.

‍

Як підготуватися: мінімальний стандарт для фінтех-компанії

Готовність до роботи в умовах об'єднаних реєстрів і посиленого нагляду — це не разовий аудит. Це операційна дисципліна.

Продуктова документація: перевірити кредитні договори на наявність умов, що дають підстави для виконавчого напису нотаріуса; актуалізувати форми договорів під поточні регуляторні вимоги.

AML і KYC: провести внутрішній аудит відповідності процедур фінансового моніторингу вимогам НБУ; перевірити, чи є правова підстава для кожного типу запиту до реєстрів у поточних процесах.

Захист даних: переконатися, що доступ до реєстрових даних оформлений відповідно до законодавства про захист персональних даних; мати задокументовані підстави для кожного виду обробки.

Правова готовність: визначити фінансового юриста для оперативного реагування на регуляторні запити; розуміти, які органи і в які строки підлягають повідомленню при різних типах інцидентів.

Управління ризиками починається не під час регуляторної перевірки, а в процесі побудови продуктів: фіксація рішень, обґрунтування процедур і актуальна документація захищають компанію від майбутніх претензій.

‍

Висновок

Об'єднання баз банків, МВС і нотаріусів — це не технічна реформа. Це зміна правового середовища, в якому працює весь фінтех-ринок. Автоматичне стягнення боргів стає швидшим, фінансовий моніторинг — щільнішим, нагляд НБУ — системнішим. Компанії, що не переглянули свою документацію і compliance-інфраструктуру, працюють із підвищеним регуляторним і правовим ризиком.

Щоб оцінити відповідність поточних процесів новим вимогам і усунути прогалини до виникнення проблем, звертайтеся до фахівців Juscutum. Ми проводимо правовий аудит продуктової документації, оцінюємо AML-відповідність і супроводжуємо фінтех-компанії у взаємодії з НБУ та іншими регуляторами.

‍

FAQ

1. Чи мають фінтех-компанії право доступу до реєстрів МВС і нотаріусів?

Доступ до реєстрів можливий лише за наявності правової підстави, передбаченої законодавством. Характер і обсяг доступу залежать від виду діяльності та ліцензії компанії. Використання реєстрових даних без належної підстави є порушенням законодавства про захист персональних даних.

2. Що таке виконавчий напис нотаріуса і коли він застосовується у фінтеху?

Виконавчий напис — це інструмент стягнення боргу без судового рішення. Застосовується, якщо це прямо передбачено кредитним договором і заборгованість документально підтверджена. Для фінтех-компаній це означає жорсткі вимоги до якості кредитної документації.

3. Які вимоги AML застосовуються до небанківських фінансових установ у 2026 році?

Після передачі нагляду до НБУ небанківські установи працюють за стандартами, наближеними до банківських: обов'язкова KYC-верифікація, моніторинг транзакцій, звітність до Держфінмоніторингу, внутрішні AML-процедури та їх регулярний перегляд.

4. Чим загрожує порушення вимог фінансового моніторингу для фінтеху?

НБУ може застосувати заходи впливу від письмового застереження до відкликання ліцензії. Окремо виникає адміністративна відповідальність посадових осіб. При систематичних порушеннях — кримінальні ризики для менеджменту.

5. Коли потрібен фінансовий юрист, а не загальний правник?

Фінансовий юрист необхідний при розробці або аудиті кредитних продуктів, взаємодії з НБУ, проходженні регуляторних перевірок і оскарженні дій виконавців. Загальний правник не має необхідного розуміння регуляторної практики фінансового ринку.

‍