Спільне підприємство в defence tech рідко ламається через цифри в бізнес-плані. Найчастіше воно застрягає на питаннях, які не обговорили до підпису: хто вирішує, чия технологія, що буде, коли шляхи розійдуться. Нижче сім рішень, які варто ухвалити до першого term sheet.

1. Чи потрібна нова компанія взагалі

Окрема юридична особа дає спільне управління, але разом із нею з’являються корпоративні процедури, реєстрація, додаткові перевірки й складніший вихід. Тому спершу з’ясуйте, чи не вирішує завдання звичайний договір.

Якщо обрали спільну компанію, відразу розподіліть функції. Типова схема: розробник відповідає за технологію, іноземний партнер за виробничі потужності й доступ до ринку, а саме підприємство укладає контракти й веде продажі. Модель співпраці визначайте раніше, ніж частки.

2. Як розподілити голоси, а не лише відсотки

Рівні частки виглядають чесним компромісом, але вони залишають компанію без арбітра. Припустімо, один партнер хоче передати виробництво підряднику в іншій країні, а другий проти. Без заздалегідь описаної процедури рішення просто не буде ухвалене, а проєкт зупиниться. Загальний розбір таких конфліктів: хто реально контролює вашу компанію.

У статутних і корпоративних документах варто передбачити:

• перелік питань, які потребують згоди обох сторін, і перелік тих, що ухвалює менеджмент;
• порядок розблокування: ескалація до власників, медіація, а за потреби викуп частки однією зі сторін;
• строки, після яких спірне питання вирішується за узгодженою процедурою.

Розподіл 49/51 також не означає, що менша сторона нічого не вирішує. Їй можна закріпити право блокувати окремі рішення: передачу технології третім особам, зміну складу учасників, укладення визначених оборонних контрактів. Вплив залежить від того, які рішення без вас ухвалити не можна, а не лише від розміру частки.

3. Технологія: передавати чи ліцензувати

Для виробника власна розробка зазвичай головний актив: код, креслення, конструкторська документація, методики випробувань. Спільне виробництво не вимагає автоматично спільного володіння цим активом.

Розгляньте ліцензійну модель: права лишаються за розробником, а спільне підприємство користується технологією на описаних умовах, обмежених за територією, строком і галуззю. Також заздалегідь вирішіть:

• кому належать вдосконалення, створені спільною командою;
• хто має доступ до технічних даних і за яких умов їх можна показувати субпідрядникам та іншим партнерам;
• що відбувається з правом користування технологією, коли співпраця завершується.

Детальніше про структуру володіння розробками: IP-холдинг у MilTech: структура IPCo/OpCo та захист IP у MilTech.

4. Експортний контроль діє і на документи, і на код

Під контроль потрапляє не тільки готовий виріб на митниці. Обмін кресленнями, програмним забезпеченням чи технічною документацією з іноземною стороною також може потребувати дозволу, зокрема якщо файли передають електронною поштою або через хмарне сховище.

Тому ще до переговорів про деталі визначте, до якої групи належать ваш продукт, його програмна частина й технологія: цивільна, подвійного призначення чи військова. Від цього залежать процедури й терміни, які варто закласти в графік запуску. Практичний огляд регулювання: експортний контроль військових технологій в Україні.

5. Інші дозволи й перевірки інвестицій

Окремо від експортних питань можуть виникнути й інші процедури:

• в Україні створення спільного підприємства за певних умов потребує дозволу Антимонопольного комітету;
• у США та низці країн ЄС іноземні інвестиції в компанії з критичними технологіями можуть проходити спеціальну перевірку (foreign direct investment screening);
• у договорі про співпрацю потрібно прописати, хто відповідає за отримання дозволів і що відбувається, якщо вони затримуються.

Застосування кожної з цих процедур залежить від конкретних обставин, тому її краще оцінити до підписання угоди.

6. Перевірка партнера до обговорення умов

Для оборонної галузі важлива не лише репутація партнера. Перевіряють структуру власності, юрисдикції, де він працює, санкційні ризики та зв’язки з державними замовниками. Від цього залежить, чи отримає спільна компанія банківський рахунок, дозволи й доступ до оборонних контрактів.

Така перевірка не виражає недовіри. Вона дає змогу побачити обмеження до того, як ви вкладете гроші й передасте технологію. Орієнтир щодо переліку питань: Investing in Ukrainian Defence Tech: Due Diligence Checklist (англійською).

7. Вихід із проєкту: описуйте на старті

Домовленості про вихід здаються передчасними, але обставини змінюються: партнер може продати частку, припинити фінансування чи змінити ринок. У корпоративних документах варто закріпити:

• порядок продажу частки та переважне право другої сторони на її купівлю;
• обмеження щодо покупців, зокрема з огляду на санкції, країну реєстрації й доступ до технологій;
• долю ліцензії на технологію після завершення співпраці;
• розподіл контрактів і зобов’язань перед державними замовниками.

У defence tech заміна власника може вплинути на доступ до контрактів і дозволів, тому правила виходу захищають бізнес за будь-якого сценарію. Про інший бік цього питання: exit для фаундера DefenseTech.

Запитання, на які треба мати відповідь до підписання

Що саме ми передаємо партнерові: гроші, технологію, доступ до даних? Хто ухвалює кожне ключове рішення? Кому належать удосконалення? Як розблоковуємо спір? Які дозволи потрібні й хто за них відповідає? Що відбувається, коли одна зі сторін виходить? Якщо на частину запитань відповіді немає, документи ще не готові до підписання.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює юридичну оцінку конкретної угоди. Щоб розібрати структуру вашого проєкту, зверніться до Петра Білика або дізнайтеся більше про юридичний супровід defence tech-компаній та інвесторів. Запис вебінару на цю тему: #JETpro | Спільне підприємство у DefenceTech.