Кейс компанії Juscutum: Порівняльний аналіз режиму Дія City та міжнародних податкових моделей для захисту конкурентоспроможності ІТ-індустрії

Команда Juscutum підготувала комплексний порівняльний аналіз українського спеціального правового режиму Дія City та податкових режимів для IT-індустрії в ключових міжнародних юрисдикціях. Аналітика була створена на запит об’єднання резидентів Дія City з метою формування аргументованої позиції щодо необхідності збереження та подальшого розвитку цього режиму.

Підготовлене дослідження стало важливим інструментом адвокації та допомогло резидентам Дія City обґрунтувати соціально-економічну цінність правового режиму в умовах потенційних законодавчих змін.

Проблема клієнта

Українська ІТ-індустрія опинилася в умовах підвищеної регуляторної невизначеності через дискусії щодо можливих змін у системі оподаткування ФОП та майбутнього режиму Дія City.

У зв’язку з цим виникла необхідність:

• продемонструвати конкурентоспроможність режиму Дія City у міжнародному контексті;
• показати ризики релокації технологічних спеціалістів та компаній у разі згортання або обмеження режиму;
• надати кваліфіковану податкову аналітику з порівнянням української моделі з режимами інших юрисдикцій;
• сформувати аргументовану позицію для діалогу з державними органами щодо недопущення погіршення умов для ІТ-індустрії.

Як ми вирішили проблему?

Команда Juscutum провела комплексне дослідження законодавства та податкових моделей для технологічного бізнесу в Україні та за кордоном.

У межах аналізу було порівняно:

• ставки оподаткування доходів спеціалістів;
• податкове навантаження на компанії;
• вимоги до substance;
• моделі структурування інтелектуальної власності;
• соціальні гарантії та комплаєнс-вимоги.

Було детально опрацьовано податкові режими юрисдикцій, які найчастіше розглядають українські технологічні компанії при релокації бізнесу, зокрема Естонії, Польщі, США, Португалії, Кіпру та ОАЕ.

Під час роботи команда підготувала:

• матрицю порівняння ставок оподаткування та сукупного податкового навантаження на розробника і компанію;
• аналіз IP-стратегій та механізмів захисту інтелектуальної власності;
• порівняння HR-моделей, включно з гіг-контрактами, employment-моделлю та B2B-контрактуванням у ЄС.

Окремо було проведено моделювання ризиків для індустрії у разі змін режиму Дія City. Аналіз включав оцінку потенційного рівня релокації спеціалістів, впливу на державний бюджет та конкурентоспроможність українського технологічного ринку, а також можливих наслідків для інвестиційної привабливості країни.

На основі отриманих даних команда Juscutum сформувала адвокаційну позицію щодо необхідності:

• збереження стабільності режиму Дія City;
• недопущення змін у податковій моделі, що можуть ускладнити залучення інвестицій;
• мінімізації ризику масової релокації технологічних компаній та спеціалістів.

Висновок

Цей кейс став одним із перших комплексних галузевих досліджень, підготовлених юридичною командою для підтримки резидентів Дія City у контексті державної політики.

Аналітика охопила широкий спектр порівняльного права та міжнародних податкових моделей, що зазвичай аналізуються лише в межах масштабних корпоративних проєктів. Робота також поєднала практичний досвід команди Juscutum у супроводі компаній-резидентів Дія City та міжнародному структуруванні технологічних бізнесів.